Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Наше опитування
Як ви відпочивали цього літа?
Всього відповідей: 702
Статистика

Всього онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Австрія. Природні характеристики

Головна -> Матеріали -> Країнознавство -> Країни Європи -> Австрія -> Природні характеристики
    Географічне розташування
   Австрія - держава в Центральній Європі. Межує на півночі з ФРН і Чехією, на сході - з Угорщиною і Словаччиною, на півдні - з Словенією й Італією, на заході - з Швейцарією і Ліхтенштейном. Площа - 83,858 тис. км2. Максимальна довжина із заходу на схід - 579 км. Країна поділяється на дев'ять федеральних земель: Бургенланд, Каринтія, Нижня Австрія, Верхня Австрія, Зальцбург, Штирія, Тіроль, Форарльберг і місто Відень (на правах землі).

    Рельєф
   Четверту частину поверхні Австрії займають молоді складчасті хребти Східних Альп, поєднані у субширотні ланцюги. Осьова зона гір з гірничо-льодовиковими формами рельєфу на заході піднімається вище 3300-3500 м (вершина Гросглокнер, 3797 м), на сході до 2400 м. Снігова межа в середньому знаходиться на висоті 2500-2800 м. Деякі вершини увінчані льодовиками (Пастерце, довжина 10,2 км). На півдні і півночі осьовий ланцюг Східних Альп облямований більш низькими хребтами, що відрізняються великою крутістю схилів, сильною розчленованістю і розвитком карсту. Уздовж північної периферії Альп, від західного кордону Австрії на захід до Віденського Лісу - флішові низькогір'я. Для Східних Альп у межах Австрії в цілому характерні великі довгі долини (з ріками Інн, Залках, Енс та ін.), а в східних передгір'ях - улоговини (Грацька, Клагенфуртська й ін.). На сході розташована Штирійсько-Бургенландська горбкувата рівнина, що спускається до Віденського басейну і є частиною Середньодунайської рівнини; на півночі і північному сході - горбкуваті низькогір'я (400-900 м) Мюльфіртель, Вальдфіртель, Вейнфіртель та інші. Між Чеським масивом і Східними Альпами - рівнинна смуга (Інфіртель) з кількома ярусами терас Дунаю.

    Геологічна будова і корисні копалини
   Біля південних кордонів країни, уздовж р.Гайль, простягається головний розлом, що відокремлює внутрішню (осьову) зону Альп (Ретійські Альпи, Високий і Низький Тауерн, Штирійські Альпи та інші) від південного схилу Альп. Останній включає в межах Австрії північний схил Карнійських Альп, який складають палеозойські і тріасові породи. Внутрішня зона Східних Альп складена стародавніми кристалічними сланцями і палеозойськими породами, насунутими на тріасово-юрські метаморфізовані блискучі сланці й основні вулканіти, що виступають серед більш стародавніх порід у Енгадині і Високому Тауерні. Далі на північ тягнеться смуга палеозойських сланців і піщаників (граувакк), а потім тріасових і юрських вапняків, що утворюють численні східно-альпійські покриви. У передгір'ях на території Австрії знаходиться частина Передальпійського крайового прогину, заповненого неогеновими моласами. На лівобережжі Дунаю розташовані гори Вейнсбергер-Вальд, складені палеозойськими гранітами і докембрійськими кристалічними сланцями, що складають окраїну Чеського масиву. Східна частина Австрії відноситься до території молодих западин Віденського басейну (Мала Угорська западина і западина Граца), заповнених товщами неогенових відкладень.
Найважливіші корисні копалини: нафта і газ (Віденський басейн), магнезит (Штирійські Альпи - Фейч), буре вугілля (Штирія, Верхня Австрія); є родовища залізних (гора Ерцберг, у районі Ейзенерца) і свинцево-цинкових (район Клагенфурта - Блейберга й ін.) руд, графіту, солей. Мінеральні джерела - Баден, Бад-Ішль.

    Річки
   Інн, Залках і Енс, що протікають північною міжальпійською улоговиною, дренують північ Австрії, Драва в південній частині - південь країни, а Мур і Мюрц - її східну частину. Єдина судноплавна ріка - Дунай, що протікає через Австрію від Пассау на кордоні з Німеччиною до передмість Братислави в Словаччині. Найважливіша притока Дунаю на австрійській території - Інн. Урізноманітнюють ландшафт численні озера, особливо в красивій місцевості Зальцкаммергут у Верхній Австрії, у Штирії і Зальцбурзі.

    Озера
   В Австрії близько 580 озер, переважно льодовикового походження. Їх особливо багато в північних передгір'ях Альп (Аттер, Траун та ін.). На кордоні з ФРН і Швейцарією - велике Боденське озеро, на кордоні з Угорщиною - озеро Нейзидлер-Зі.

    Клімат
   Оскільки значна частина країни знаходиться в горах, її кліматичні умови досить різноманітні. Залежно від регіону в тій чи іншій мірі позначаються атлантичні, континентальні і середземноморські впливи. Північно-західні вітри, що панують на півночі і заході, несуть м'яку і вологу погоду з Атлантичного океану в долини довготного напрямку і на Середньодунайську рівнину. Тут середньорічні температури становлять від 7 до 9°С, у найхолодніші місяці падають в середньому до - 1-7 нижче нуля, хоча в горах значно холодніше, а влітку піднімаються до 18-24°С, причому на південних схилах помітно тепліше. На сході Австрії сильніше виражені континентальні впливи. Опадів тут менше, хоча влітку частіше бувають зливи. Річна норма опадів в Австрії всюди, крім Віденського басейну, деяких районів Бургенланду й окремих міжгірних долин, перевищує 760 мм. Їх кількість зростає з абсолютною висотою. Сніг тримається на рівнинах від одного до шести місяців у рік. Упродовж більшої частини зими в долинах тримаються тумани. Клімат рівнин і передгір'їв виразно континентальний, на заході - більш вологий. Середня температура січня від -1°С до -4°С, липня від 15°С до 18°С. Опадів - 500-900 мм на рік; у горах 1500-2000 мм. На навітряних північно-західних схилах гір випадає більше опадів, зими більш м'які, літо більш прохолодне і вологе, аніж на підвітряних південно-східних схилах гір. Сніг у гірських районах тримається до 7-8 місяців.
    Для Альп дуже характерні місцеві вітри. Найважливіший з них - теплий і сухий фен (вітер), що утворюється в результаті опускання повітряних мас по гірських схилах. Це істотно підвищує місцеву температуру, що приводить до різкого танення снігів і частих лавин, які загрожують життю людей і відрізають від зовнішнього світу цілі гірські райони. У той же час фен створює умови для землеробства на абсолютних висотах. Так, саме завдяки йому можливі виноградарство у Форарльберзі і вирощування кукурудзи в Тіролі.

    Ґрунти і рослинність
   Зональні ґрунти Австрії - дерново-підзолисті і бурі лісові, на південному сході - чорноземи, у лісовій зоні сильно вилуджені й опідзолені. У горах - гірські бурі лісові, гірські бурі рендзинні, гірсько-підзолисті і гірсько-лугові ґрунти. Природна рослинність переважно лісова. Лісами вкрито близько 38% території Австрії. Корінні ліси сильно винищені. На висоті 600-800 м, крім сільськогосподарських угідь, - окремі масиви дубових, букових і ясенових лісів; вище ці ліси утворюють суцільний пояс. На висоті близько 1400 м з'являються хвойні породи. Хвойно-широколистяні (бук, сосна, ялиця) і хвойні (ялина, ялиця) ліси піднімаються до 1800 м; вище вони змінюються субальпійськими заростями гірської сосни і кедрового сланика. З висоти 2000 м - альпійські луки з густим покривом злаків і осоки, які є хорошими пасовищними угіддями. Лугова рослинність покриває гори до висоти 2700-3000 м. Найродючіші ґрунти в Австрії знаходяться у Віденському і Штирійському басейнах, а також місцями в Північноальпійському форланді. Алювіальні ґрунти в долинах сприяють розвитку землеробства. На природній рослинності позначається розмаїтість кліматичних умов. Однак природний рослинний покрив великою мірою знищений і змінений людиною. Для всіх долин і навколишніх їх схилів зараз характерні три висотних пояси: рілля, ліси й альпійські пасовища. У долинах і низькогір'ях до висот 1070-1220 м над рівнем моря переважають листяні породи, головним чином бук, дуб і береза; вище послідовно змінюють одне одного ялина, сосна звичайна, модрина і, нарешті, сосна гірська, які утворюють у високогір'ях сланикові зарості. На альпійських луках зустрічається багато трав'янистих видів з декоративними квітами, що охороняються законом.

    Тваринний світ
   Колись широко розповсюджені в цій частині Європи хутрові звірі зараз стали рідкістю. Залишилися лише лисиці, дикі коти й куниці. Часто зустрічаються сарни, олені і бабаки. Вирубування лісів, оранка відкритих просторів призвели до повного або часткового винищення деяких раніше поширених видів тваринного світу Австрії. У лісовій зоні, головним чином у заповідниках (Високий Тауерн, Гросглокнер та ін.), збереглися рідкісні в Європі види тварин: благородний олень, лось, козуля, бурий ведмідь, кабан, гірський орел. У високогірних районах - альпійський бабак, сарна, кам'яний козел.

    Природні райони
   Виділяються 2 групи природних районів.
  Альпійська група: Північний район, Центральний, або Осьовий, і Східний район.
  Позаальпійська група: Штирійсько-Бургенландський район, Придунайський терасовий і низькогірськопагорбний район лівобережжя Дунаю.

Форма входу
Пошук
Друзі сайту

geoswit © 2009-2017