Грошова одиниця Національна грошова одиниця Албанії - лек.
Леки випускаються Албанським державним банком. Банківська система
змінилася в 1996 р. у зв'язку зі становленням ряду приватних банків, включаючи
іноземні, у першу чергу італійські. Долари США і євро мають вільний обіг нарівні з національною валютою. Валюту можна
обміняти в банках і обмінних пунктах, також вільно діє ринок конвертованої
валюти. Угоди на вулиці вважаються юридично законними. Готівку доцільно
використовувати в усіх випадках, кредитні картки не прийняті, використання
туристичних чеків також дуже обмежене. Деякі великі банки обмінюють
американські доларові туристичні чеки на готівку без комісії, але це, швидше за
все, виняток. Чайові
Обов'язкові практично скрізь, у ресторанах - 10%. Місцевий час
Відстає від київського на 1 годину. Правила в'їзду
Громадяни Європейського Союзу, Австралії, США, Канади та кількох інших країн не
мають потреби у візі. Візу можна одержати як у консульському відділі
посольства, так і під час перетину кордону, заплативши ціновий еквівалент
вартості візи для албанців в Україну (30-75 доларів США залежно від терміну
перебування у країні). Митні правила
Ввезення і вивезення іноземної валюти юридично не обмежене, валюта у кількості
понад 2500 доларів США повинна декларуватися при в'їзді. Дозволяється вивезення
завезеної раніше іноземної валюти протягом року, національної - не більше 3000
леків. Суворо заборонено ввозити зброю, порнографічні матеріали і наркотики,
хоча на порушення цих правил митна влада часто "дивиться крізь
пальці". Вивезення старовинних речей, у тому числі каміння з археологічних
розкопок, заборонене. Дозволено вільно вивозити копії античних робіт, що
продаються на вулицях, базарах і в магазинах. Туристам на замітку Албанія володіє комплексом захоплюючих природних об'єктів, який привертає увагу
будь-якого мандрівника, - скелястими піками і мальовничими горами, що заросли
густим лісом, прекрасними пляжами під теплим середземноморським сонцем і з
блакитно-синіми водами Адріатики. Дивовижне морське узбережжя могло б скласти
серйозну конкуренцію Хорватії та Італії. Крім пляжів Адріатичного й Іонічного
морів, Албанія може запропонувати цілий ряд історичних визначних пам'яток,
архітектура країни - це суміш релігій, стилів, культур і пейзажів, від пам'яток
давньогрецького періоду до мусульманських мінаретів, від ідилічних гірських
курортів, багато з яких засновані ще римлянами, до монастирів усіх конфесій.
Реліквії однієї з найбільш тривалих диктатур у Європі оточені садами
цитрусових, маслиновими гаями і виноградниками. Старі фабрики розташувалися
поруч з мечетями, що захоплюють дух, декоративно прикрашені грецькі православні
церкви можуть знаходитися за два кроки від помпезних палаців культури у
сталінському стилі. Тірана, столиця Албанії з 1920 року, досить компактна і приємна для пішого
вивчення. Більшість екскурсій по столиці країни починається з великої відкритої
площі Скандерберга в центрі міста, обмеженої зі сходу височинами гори Даджиті
(1612 м). Розташований поблизу ринок теж вартий детального вивчення - навряд чи
десь у Європі вам вдасться побувати на справжньому східному базарі з усіма його
атрибутами (у тому числі великою кількістю ринкових кишенькових злодіїв).
Національний Музей історії є найбільшим музеєм в Албанії, Ви знайдете його
поруч з 15-поверховим Тіранським міжнародним готелем - найвищою будівлею
країни. Величезна мозаїчна фреска покриває весь фасад будинку.
На схід від готелю розташований Палац культури, що має власний театр, ресторан,
кафе і художні галереї, і чітко виділяється на тлі невисоких будинків столиці
своїм функціоналізмом. З південного боку будинку знаходиться вхід у Національну
бібліотеку, а навпроти нього - купол і мінарет мечеті Етем Мей, побудованої у
1793 році, - одного з найбільш виразних будинків міста, і біля мечеті - вежа з
головним годинником країни, зведена в 1830 році. Уздовж набережної річки Лана,
на південь від столиці, височать білі мармурові стіни колишнього Музею Енвера
Ходжі, який іноді використовується як центр проведення різних виставок і в
майбутньому перетвориться на найбільшу дискотеку Європи. Далі на південь, на
бульварі Дешморет е Комбіт, розташовані ультрасучасний Палац Конгресу й
Археологічний музей, що має фантастичне зібрання експонатів з доісторичних
часів і до середньовічного періоду.
До визначних пам'яток Тірани також можна віднести Музей Національної культури,
Музей природничої історії і прекрасну картинну галерею.
Місто Шкодер (або Шкодра, а італійською - Скутари) - одне з найстаріших міст у
Європі і традиційний центр культурної області "гегів". У 500 році до
н.е. на його місці знаходилася іллірійська фортеця, яка охороняла торговельне
перехрестя на захід від міста, де зливаються ріки Буна і Дрина. Місто прикрашає
мечеть Шейха Замілі Абдули Аль-Заміля, а поруч з нею розташований Музей Популло
("Громадський Музей"), що має значну колекцію історичних фотографій,
у тому числі з ілюстраціями "соціалістичного" минулого країни, а
також великі археологічні зібрання, розташовані на нижніх поверхах. Шкодер
раніше був також і найбільш впливовим католицьким містом в Албанії, а впливова
францисканська церква на Рруга Ндре Мджеда нині знову є одним з головних
християнських храмів країни. Легендарна фортеця Розафа знаходиться за 2 км на
південний захід від Шкодера, біля південного краю Скодарського озера. Нижче
фортеці лежить багатокупольна Свинцева Мечеть, єдина мечеть у місті, що уникла
руйнування протягом Культурної Революції 60-х років. Гирокастра лежить на відстані 120 км на південь від Тірани. Вражає мальовничий
музей, музей-місто, що розкинувся на схилах гори над берегом ріки Дріни. Місто
було добре відоме як великий торговий центр уже в XIII столітті, але турецька
окупація, що почалася у 1417 році, спричинила його занепад. Однак у XVII
столітті місто процвітало знову і славилося своїм яскравим базаром, де
торгували витонченою місцевою вишивкою, східним шовком і знаменитим албанським
білим сиром. Вище Базарної мечеті, розташованої в центрі міста, піднімається
пам'ятник Мемедху, споруджений на честь "ренесансу" албанської
держави в XX столітті. Над містом підноситься похмура цитадель XIV століття,
нині це музей зброї. Будинок етнографічного Музею і старі Турецькі лазні
знаходяться у нижній частині міста.
В Ельбасані (54 км на південний схід від Тірани) до цього часу збереглися
залишки римських фортець XV століття н.е.
У Дурресі (Дураччо - італійською), на відстані 38 км на захід від Тірани,
цікаве стародавнє місто, засноване у 627 р. до н.е. греками. Протягом багатьох
сторіч це був найбільший порт на Адріатиці і початок знаменитої Віа Ігнатіа, що
простягається до самого Константинополя, дотепер тут збереглися руїни
візантійської і венеціанської фортець. Римські руїни і укріплення прикрашають
це головне індустріальне місто і торговельний порт, друге за величиною місто
Албанії. Більшість екскурсій починається з Археологічного Музею, що виходить
своїми стінами на набережну біля порту. За музеєм - стіни візантійського міста
VI століття, збудованого після вторгнення вестготів у 481 р. н.е., доповнені
круглими венеціанськими вежами в XIV століття. Римський Амфітеатр, побудований
між I і II століттями до н.е., зараз виглядає досить переконливо і стоїть на
постійно освітленому сонцем схилі пагорба всередині фортечних стін. Старий
палац короля Ахмет Зога розташований на захід від амфітеатру, а перед ним
височать статуя засновника країни - Скандерберга і, як різкий дисонанс,
величезні радарні "тарілки", встановлені італійською армією. Кукес, що знаходиться на відстані 100 км на північний схід від Тірани, лежить
над високим берегом мальовничого гірського озера Фієрца, дещо нижче вершини
майже лисої гори Галики (2486 м.). Старе місто колись стояло в місці злиття
двох рік - Білої Дріни і Чорної Дріни, що витікають з Охридського озера, але в
1962 році місто було перенесене на його сучасне місце, коли уряд побудував
греблю гідроелектростанції і ріка затопила його місце розташування. Зараз це
дуже приємне місце для того, щоб провести кілька днів, насолоджуючись чистим
гірським повітрям і чудовими пейзажами водоймища, затиснутого крутими гірськими
схилами, а місцевий готель "Туризми" - один з найбільш фешенебельних
готелів. Берат, що лежить на відстані 122 км на південний схід від Тірани, це друге
важливе місто-музей Албанії після Гирокастри. Іноді його називають "містом
тисячі вікон" через те, що воно має безліч вікон у своїх покритих червоною
черепицею будинках, які начебто спеціально повернуті "за сонцем", щоб
його промені відбивалися у склі. На гірському хребті, що проходить над містом,
над глибокою ущелиною лежить цитадель XIV століття, що захищала маленькі грецькі
православні церкви, на кшталт Собору Богоматері, а також Церкви Святої Трійці і
Церкви Євангелістів. На схилі нижче цитаделі лежить Мангалем - старий
мусульманський квартал, а кам'яний міст з сімома арковими прольотами веде до
Горике - християнського кварталу. Місто має кілька прекрасних мечетей -
Свинцева Мечеть, Королівська Мечеть, Мечеть Бечелорс (Холостяка) і Алвети Текке
("менша святиня"), де розташовувалися ісламські дервишські секти. Корча, на відстані 179 км на південний схід від Тірани, - головне місто східного
стилю, розташоване на високому (869 м.) плато поблизу грецького кордону, на
південь від Охридського озера. Це - найбільший килимарський центр Албанії,
заснований ще греками. Прекрасні музеї міста включають Музеу й Артет Месджетар
Шкиптар (Музей Албанського Середньовічного Мистецтва), Музеу Хисторик і Музеу й
Арсимит Комбетар (Музей Освіти). Багато будівель старого міста були зруйновані
землетрусами у 1931 і 1960 роках, а саме, мінарети і безліч стародавніх церков,
але уціліла частина колоритних будинків старого Корча, у тому числі мечеть XV
століття в районі базару, на захід від готелю Ілірія.
Стародавні руїни Бутринті лежать майже на південному кордоні країни з Грецією,
на відстані 160 км на південь від Тірани, і вважаються перлиною Адріатичного узбережжя.
Вергілій стверджував, що Бутринті побудували троянці, але ніяких доказів цього
все-таки не знайдено, хоча ділянка і була детально вивчена археологами. Проте
місцеві жителі з гордістю продовжують вважати себе нащадками слави Трої. Багато
століть з часів древніх греків Бутринті був укріпленим торговельним містом із
власним акрополем, руїни якого все ще можна відвідувати, теремами і будинками
відпочинку знаті. Трохи нижче акрополя, у гущавині лісу, розташований театр,
збудований ще у III столітті до н.е. Поблизу - громадські тереми з
геометричними мозаїками, а глибше в лісі - стіна VI століття до н.е. з
грецькими написами і баптистерієм, прикрашеним барвистими мозаїками тварин і
птахів. Неподалік велику ділянку займає трикутна фортеця, побудована воєначальником
Алі Пашею Тепеленою у XIX столітті. Іонічне узбережжя країни, особливо
"Рів'єра Квітів" від Влера до Саранда, має найкрасивіші морські
береги в цій країні. Албанія має шість Національних парків, 24 заповідники і
пам'ятки природи, але охорона всіх цих областей здійснюється головним чином на
папері.
