Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Наше опитування
Як ви відпочивали цього літа?
Всього відповідей: 730
Статистика

Всього онлайн: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Будова Сонячної системи

Головна -> Матеріали -> Загальна географія -> Будова Сонячної системи
   З астрономічної точки зору Сонячна система - це незначна частина Всесвіту в галактиці Чумацький (Молочний) Шлях, яка включає в себе всі небесні тіла, які рухаються по своїх орбітах навколо  жовтої середньої зірки - Сонця. До таких небесних тіл належать: планети, комети, астероїди, метеорити.

   Пояснимо поняття використані в цьому визначенні:
   Всесвіт (Космос) - це весь існуючий світ.
   Астрономія - це наука про будову і розвиток небесних тіл
   Галактика - це велетенська скупчення зірок. До складу галактики входять сотні мільярдів зірок. Всі галактики поділяють на еліптичні, які мають вигляд кіл або еліпсів, спіральні, що складаються з ядра та кількох спіральних рукавів, і неправильні, в яких не простежується симетрія.
   Чумацький шлях - це галактика у вигляді спірального диска, до якої входять 100 мільярдів зірок.
   Зірки (зорі) - це величезні розжарені газові кулі, що випромінюють світло. Зорі класифікують за кольором і розміром. Колір зір залежить від температури. Так червоні зорі мають температуру 2000-3000оC, жовті - 6000-7000оС, білі 10000-12000оС, блакитні - 25000 - 30000оС. За розмірами зорі бувають карликами, зорями середнього розміру, велетнями і гігантами.
   Планети - холодні небесні тіла, що відбивають світіння зірок.
   Комети - небесні тіла, що складаються з голови й "хвоста", який являє собою суміш пилу й газів.
   Астероїди - це маленькі планети діаметром до 100 км
  Метеорити - уламки астероїдів, що падають на поверхню планет. Якщо ж метеорити згорають від тертя в атмосфері, то їх називають метеорами.

    Відстань від Землі до Сонця становить 149,6 млн км. Ця величина приймається за 1 астрономічну одиницю (1 а. о.). Але ця відстань в космосі надзвичайно мала. Тому користуються світловим роком - відстанню, яку проходить світло у вакуумі за 1 рік. Вона становить 9,5 трлн км (9,5 х 1012).

   Сонце - це середня жовта зірка, вік якої близько 5 млрд. років. Воно має масу 2 х 1033 г (1,98 х 1030 кг), що в 333000 разів більша за масу Землі. Радіус екватора Сонця -  696000 км (для порівняння екваторіальний радіус Землі - 6378). Густина Сонця становить 1,41 г/см3 (у Землі - 5,52 г/см3), прискорення вільного падіння на Сонці - 274 м/с2 (на Землі - 9,8 м/с2). Сонце випромінює три типи енергії: світлову (81%), теплову (18%), ультрафіолетову (1%).


   До складу Сонячної системи входять 9 планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон. Перші 4 належать до планет земної групи, Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун - це планети-гіганти. Плутон -це дуже крихітна планета. ЇЇ маса в 10 разів менша за масу Землі. Такі аномальні характеристики Плутона дозволяють вченим розглядати його як колишній супутник Нептуна.

   В Сонячній системі близько 2300 астероїдів, більшість з яких утворюють так зване астероїдне кільце між Марсом і Юпітером.
   Всі планети обертаються навколо Сонця в напрямку руху Землі - з заходу на схід. Так званий прямий рух.
   Всі планети Сонячної системи обертаються навколо Сонця по еліптичних орбітах, в одному з фокусів яких і знаходиться Сонце. Під час руху по еліптичній орбіті планети то наближаються то віддаляються від Сонця. Точка, в якій планета знаходиться найближче до Сонця називається перигелієм, а в якій найдальше  - афелієм.
   Рухом планет керує сила тяжіння, яка створюється центральною масою Сонця. Саме ця сила не дає планетам розлетітися, а тримає їх в зв`язаній системі орбіт, по яких планети й рухаються.
Між Землею та Місяцем також виникає сила тяжіння, яка й викликає припливи та відпливи.
Планети Сонячної системи
 ПланетаВідстань
до Сонця, а. о
Радіус
орбіти,
млн км
Маса,
1024
кг
Густина,
г/см3
Екваторіальний радіус, км
Період обертання навколо своєї осі,
земних діб
 Період обертання
навколо Сонця,
земних діб
 Меркурій 0,4 57,9 0,33 5,43 2439 58,65 87,96
 Венера 0,7 108,2 4,87 5,25 6051 243,022 224,7
 Земля 1 149,6 5,976 5,52 6378 1 365,26
 Марс 1,5 227,9 0,642 3,95 3393 1,02 686,98
 Юпітер
 5,2 778,3 1900 6,84 71398 0,41 4333
 Сатурн 9,5 1427 568,8 5,85 60330 0,42 10759
 Уран 19,2 2889,6 86,87 5,55 26200 0,72 30685
 Нептун 30 4496,6 102 5,6 25230 0,76 60189
 Плутон 39,6 5900,1 0,013 0,9 1500 6,387 90465

   Описуючи будову Сонячної системи, слід також згадати про супутники планет - невеликі астероїди, які пов`язані з планетою силою тяжіння. Меркурій і Венера супутників не мають, Земля сає 1 природній супутник - Місяць, Марс - 2. Юпітер має 16 супутників, головні з яких - Іо, Європа, Ганімед. Сатурн має за різними даними від 15 до 18 супутників, які утворюють кільце. Найбільшим супутником сатурна є Титан. Уран має 15 супутників, а Нептун - 8, серед яких і найбільший супутник в Сонячній системі - Тритон. У Плутона також є один супутник.


   З історії освоєння людиною Всесвіту.
  4 жовтня 1957 року СРСР запустив в Космос перший штучний супутник Землі "Спутник-1".
  Першою людиною, яка покинула земну атмосферу був російський льотчик і космонавт Юрій Гагарін. 12 квітня 1961 року на літаючому апараті "Восток" він вийшов на земну орбіту.
   Ще однією подією світового масштабу стала висадка американських астронавтів Ніла Армстронга та Едвіна Олдріна на поверхню Місяця, яка відбулася 20 липня 1969 року.
   Першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк, який у складі інтернаціональної експедиції перебував на американському шатлі "Колумбія"  з 19 листопада до 5 грудня 1997 року.


Форма входу
Пошук
Друзі сайту

geoswit © 2009-2017