Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Наше опитування
Як ви відпочивали цього літа?
Всього відповідей: 683
Статистика

Всього онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) України

Головна -> Матеріали -> Соціально-економічна географія України -> Промисловість України ->
-> Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) України

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) включає в себе паливну промисловість та електроенергетику.

Паливна промисловість – комплекс галузей гірничодобувної промисловості, що займається видобутком і переробкою різних видів паливно-енергетичної сировини. На території України розвинені такі галузі паливної промисловості: вугільна, нафтова, газова, торф’яна.

Вугільна промисловість. Найрозвиненішою галуззю паливної промисловості України є вугільна. Вона представлена видобутком кам’яного й бурого вугілля. До складу галузі входять підприємства з видобутку вугілля (шахти) і збагачувальні фабрики. Частка вугілля в паливно-енергетичному балансі України складає 69%, що є одним з найвищих показників у світі. Вугільна промисловість є базою для розвитку електроенергетики, металургії, коксохімії.

Найбільшого розвитку промисловість має в місцях поширення кам’яного вугілля – Донбасі і Львівсько-Волинському басейні. Особливу цінність має кам’яне вугілля Донбасу: з нього виготовляють кокс, який необхідний для виплавки чавуну.

Зараз вугільна промисловість має ряд проблем: розробка шарів ведеться на великій глибині і в старих шахтах. Це вимагає модернізації оснащення для покращення видобутку й підвищення безпеки праці шахтарів.

З вугільною промисловістю пов’язана низка екологічних проблем. Це, зокрема, порушення рівноваги гірських поверхневих мас, утворення териконів (насипів), погіршення якості підземних вод.

Нафтова промисловість. Основні родовища нафти зосереджені в Карпатській, Причорноморсько-Кримський нафтогазоносні провінціях, Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області. Найбільші родовища Передкарпаття (60% видобутку нафти в Україні) – Бориславське, Долинське, Битківське.

У Дніпровсько-Донецькій нафтовидобувній області також є великі родовища: нафтові – Леляківське, Глинські-Розбишівське, нафтогазові – Гнідинцівське, Качанівське, Яблунівське.

У Причорномор’ї поклади нафти виявлені на Керченському півострові та в шельфовій зоні Чорного моря.

Газова промисловість. Великі родовища природного газу розташовані в Дніпровсько-Донецькій області: Шебелинське, Західнохрестищенське, Єфремівське. Близько 1/5 частини видобутку природного газу України зосереджено в Передкарпатті: Дашавське, Косівське, Надвірнянське родовища.

Значні родовища природного газу відкриті на півдні країни, насамперед у Криму. Основні родовища – Глібовське, Джанкойське. Зростає видобуток газу з дна Чорного моря.

По території України пролягають численні газопроводи: Шебелинка – Харків, Шебелинка – Полтава – Київ, Шебелинка – Дніпропетровськ – Кривий Ріг – Одеса – Кишинів, Шебелинка – Бєлгород – Москва, Дашава – Київ – Москва.

Тому газова промисловість є найперспективнішою. Природний газ – найефективніше паливо. Собівартість його видобутку значно нижча, ніж вугілля, а теплова здатність висока. Використання газу дуже перспективне: в порівнянні з іншими енергетичними джерелами він майже не отруює навколишнє середовище. Крім того газ використовується у хімічній промисловості.

Торф’яна промисловість розвивається у Поліссі на півночі України.

 

Електроенергетика – основа розвитку економіки країни. Розвиток електроенергетики, будівництво потужних електростанцій сприяють створенню нових промислових вузлів. Окремі галузі промисловості тяжіють до джерел дешевої електроенергії (електрометалургія), інші здатні обмежуватись транспортом електроенергії.

Електроенергію в Україні виробляють теплові, гідравлічні, гідроакумулюючі й атомні електростанції. 94% всієї електроенергії виробляють теплові й атомні електростанції. Їхня частка в енергетичному балансі України приблизно однакова.

Теплові електростанції (ТЕС) працюють на вугіллі, газі, мазуті Найпотужніші з них розташовані в Донбасі (Старобешівська, Курахівська, Криворізька-2), у Харківській (Зміївська), Київській (Трипільська) і Вінницькій (Ладиженська) областях. ТЕС, які поряд з електроенергією виробляють і тепло для опалення міст, нагрівають води для комунального господарства називають теплоелектроцентралями (ТЕЦ). З роботою ТЕС пов’язане значне забруднення навколишнього середовища.

Атомні електростанції (АЕС) будуються у районах із дефіцитом паливних ресурсів. На території України працюють Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська та Хмельницька електростанції. Чорнобильська АЕС зазнала аварії 26 квітня 1986 року, зараз на ній встановлений саркофаг, щоб зменшити рівень радіації.

На Дніпрі й Дністрі побудовані великі гідроелектростанції (ГЕС). Найбільші з них – Дніпрогес, Дніпродзержинська, Дніпропетровська, Канівська, Каховська, Київська, Кременчуцька, Дністровська. На гідроенергетику припадає лише 5,2% загального виробництва електроенергії.

ГЕС в Україні побудовані на рівнинних річках, тому перед їхніми греблями створили штучні водоймища, що затопили сільськогосподарські угіддя. Вода водоймищ застоюється, акумулює різні шкідливі речовини. Греблі стають перешкодою розвитку рибного господарства, заважаючи міграції по річках промислових риб. У той же час вода з водоймищ використовується для зрошення посушливих земель Півдня України й степового Криму.

Для того, щоб максимально ефективно використовувати електроенергію споруджені ГАЕС (гідроакумулятивні електростанції), які дозволяють акумулювати електроенергію й використовувати її в час пік, коли відчувається її нестача.

Електроенергія, вироблена електростанціями, передається до споживачів за допомогою ліній електропередач (ЛЕП).

Україна має можливості використання сонячної й вітрової енергії, а також енергії внутрішнього тепла Землі (геотермальна енергія). У Криму побудована одна з перших геліоелектростанцій, яка використовує сонячну енергію; введено до експлуатації вітрові електростанції.

Форма входу
Пошук
Друзі сайту

geoswit © 2009-2017