Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Наше опитування
Як ви відпочивали цього літа?
Всього відповідей: 752
Статистика

Всього онлайн: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Географічні теорії

Головна -> Матеріали -> Соціально-економічна географія світу -> Загальна характеристика економічної й соціальної географії світу ->
-> Географічні теорії

Теорії є окремою формою наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності та істотні взаємозв’язки, основні ідеї у будь-якій галузі знань. Регіональна економічна і соціальна географія світу в теоретичних положеннях спирається на географічні теорії, серед яких важливе значення мають теорія географічного детермінізму, теорія регіоналізму, теорія економічного районування.

Теорія географічного детермінізму. Її сутність полягає в перебільшенні, а іноді й абсолютизації ролі географічного середовища у розвитку суспільства. Тобто прихильники цієї теорії стверджували, що все в житті людини й суспільства визначається впливом певних географічних факторів (рельєфу, клімату і т.д.)

У наш час ця теорія виявляється переважно в завуальованій формі. Нові течії цієї теорії отримали назви „енвайроменталізм” та „посибілізм”. Вони виходять з того, що природне середовище лише визначає передумови розвитку людського суспільства, тобто в цих течіях послаблюється вплив природи на суспільство.

Цілком протилежної оцінки значенню природи в житті суспільства надають прихильники географічного нігілізму. Їхнє ставлення виявляється в недооцінці навколишнього середовища й відмові від дослідження взаємодії природних і суспільних явищ.

Теорія регіонального розвитку (регіоналізму). Сучасний регіоналізму є своєрідною міждисциплінарною теорією, проникнувши в інші науки, пов’язані з географічним простором. На цій основі виникли регіональна економіка, регіональна політика, регіональна демографія тощо.

Теорія економічного районування. Економічне районування – процес виявлення об’єктивно існуючих економічних районів.

Економічний район – територіальна цілісна частина господарства країни, що характеризується спеціалізацією як основною господарською функцією та комплексністю (взаємопов’язаністю та збалансованістю найважливіших підрозділів і елементів господарства).

Фундаментальними положеннями теорії районування є:

1)      визнання об’єктивного існування економічних районів;

2)      наявність економічної цілісності як важливої ознаки району;

3)      визначення району як системи регіонів нижчого ієрархічного рангу;

4)     урахування комплексності району й господарської спеціалізації, що визначає функції району в межах господарства країни.

Ядрами економічних районів є районоутворювальні центри і територіально-виробничі комплекси (ТВК) – об’єднання підприємств, які зумовлюють економічний ефект за рахунок раціонального використання місцевих природних і соціально-економічних умов і ресурсів.


Форма входу
Пошук
Друзі сайту

geoswit © 2009-2017