Чорна металургія України

Чорна металургія – складна галузь з різними за організацією і технологією виробництвами. Це – видобуток і збагачення залізної руди, спікання її в агломерат; виплавка чавуну, сталі, виробництво прокату; виробництво феросплавів, виплавка електросталі й сплавів, порошкова металургія; виробництво флюсових вапняків, вогнетривів, коксу.

Сировиною для чорної металургії є залізні та манганові руди. Як паливо використовується кокс – результат переробки коксівного вугілля. У технологічному процесі задіяна вода й вогнетривкі глини, природний газ, вапняки (флюси) та електроенергія.

Чорна металургія є матеріаломісткою галуззю, що використовує близько 30% палива, 20% електроенергії, 95% манганової руди, що видобувається й виробляється в Україні. Для чорної металургії притаманна висока матеріаломісткість виробництва (на отримання 1 тонни сталі необхідно 6 тонн сировини, палива та допоміжних матеріалів), тому підприємства чорної металургії зазвичай розміщують поблизу сировинних баз (у першу чергу залізної та мангової руд) та палива (вугілля, що коксується). Металургія – основний споживач води в промисловості, тому підприємства розташовують поблизу річок, інших водойм. Велику роль відіграє наявність розвинутої транспортної мережі (особливо залізниць), трудових ресурсів і споживача.

Родовища залізної руди сконцентровані в Криворізькому і Керченському залізорудних басейнах, Кременчуцькому і Білозерському залізорудних районах. Манганові руди видобувають у Нікопольському басейні.

Головні підприємства чорної металургії зосереджені у трьох районах: Донбасі (Макіївка, Донецьк, Алчевськ, Харцизьк, Єнакієве, Луганськ, Краматорськ), Придніпров’ї (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Нікополь, Дніпродзержинськ) Приазов’ї (Маріуполь).

Донецький металургійний район виник на основі родовищ коксівного вугілля, зосередженого в межах Донецького кам’яновугільного басейну, вапняків Донбасу (Каракубське, Новопавлівське та інші родовища) і залізної руди, яку довозять з Придніпров’я. Головними центрами виробництва чорних металів є Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Алчевськ; виробництва прокату (зокрема труб) – Харцизьк, Луганськ.

Придніпровський металургійний район утворився завдяки географічному положенню – на великій водній магістралі, на перетині транспортних шляхів. Він базується на величезних запасах залізної руди Криворіжжя (руди Криворізького залізорудного басейну) та коксівному вугілля з Донбасу. Головними центрами видобутку та збагачення рудної сировини є Кривий Ріг, Марганець, Дніпрорудне; виробництва чорних металів – Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ;  виробництва прокату – Нікополь, Дніпропетровськ, Новомосковськ; виробництва електроферосплавів – Нікополь.

Таким чином в чорній металургії України особливу роль відіграє транспортний чинник. Тобто залізну руду Придніпров’я відправляють до Донбасу, а натомість повертають коксівне вугілля. Це дозволяє одночасно організувати виробництво в двох металургійних районах.

Приазовський металургійний район виник на перехресті шляхів з Керченського півострова і Донбасу. З Керченського залізорудного басейну сюди доправляють залізні руди, а з Донбасу – коксівне вугілля. В цьому районі центром виробництва чорних металів є Маріуполь.

Крім цих районів, майже в кожному обласному центрі відбувається вторинна обробка чорних металів (переробка металобрухту).

Таким чином чорна металургія в Україні добре розвинена. Разом з тим підприємства металургії є основним стаціонарним джерелом забруднення атмосфери. Вони викидають в атмосферу оксиди азоту і сірчистий газ. Крім того значні земельні площі доводиться вилучати під звалища промислових відходів.