Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Наше опитування
Як ви відпочивали цього літа?
Всього відповідей: 683
Статистика

Всього онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Білорусь. Історія

Головна -> Матеріали -> Країнознавство -> Країни Європи -> Білорусь -> Історія

У VІІ-VІ ст.ст. до н.е. з півдня на територію нинішньої Білорусі переселилися представники мілоградської культури (стародавня слов'янська група). У І ст. до н.е. з'явилися представники іншої слов'янської групи - зарубинецької культури. Слов'янські племена дреговичів, радимичів і кривичів зрештою асимілювали балтійські племена, які жили на цій землі до них. У ІХ ст. землі Полоцького, Турово-Пінського, Смоленського та інших князівств стали частиною древньоруської держави.

Литовський період

Після монголо-татарської навали 1237-1240 рр. білоруські землі захопило Велике князівство Литовське, укладаючи союзи з місцевими феодалами-землевласниками проти спільних ворогів - монголо-татар на сході і тевтонських рицарів на заході. З ХІV ст. у тевтонських хроніках з'являється термін "Біла Русь", а місцеві племена поступово об'єднуються в єдину народність. У 1386 р. великий князь литовський став польським королем і, таким чином, правителем величезної держави, що включала балтійські і слов'янські народи. Білоруська мова була державною і дипломатичною мовою Литви до 1569 р., коли Литва об'єдналася з Польщею в єдину державу - Річ Посполиту.

Польський період
Унія Польщі і Литви призвела до посилення польського впливу на білоруських землях. Змінилися як церковні, так і світські суспільні інститути.

Православна церква, яка представляла основну релігію в Білорусії, Брестською унією 1596 року була перетворена в уніатську, зберегла візантійський ритуал церковної служби, але прийняла римсько-католицькі догмати і владу Папи. Польського впливу зазнала також соціально-економічна сфера, оскільки громадську земельну власність білорусів замінено на індивідуальне володіння землею, а селяни були закріпачені. Дворянська еліта швидко прийняла польську мову, польську культуру і римсько-католицьку віру. Селяни і міське простолюддя зберегли білоруську мову, культуру і вірність уніатській церкві.
На початок ХVІІ ст. припадає розквіт Речі Посполитої, коли її землі простягалися від Балтійського до Чорного морів, а Московська Русь прийняла на царський трон польського королевича Владислава.
Наступні 1,5 століття пройшли у цьому регіоні під знаком воєн між Росією, Польщею і Швецією. Особливо руйнівними були російсько-польська війна за українські землі (1654-1667 рр.) і Північна війна (1700-1721 рр.) між Росією і Швецією за вихід до Балтійського моря. Внаслідок насильства, голоду і хвороб у цих війнах загинула майже половина населення Білорусі.

Російський період
У результаті розподілів Польщі у 1772, 1793 і 1795 роках Росією, Прусією та Австрією білоруські землі були включені до складу Російської імперії.

Уніатську церкву ліквідовано в 1839 році. У 1840-му було введено в дію російський судовий кодекс, а використання терміну Білорусія (Білорусь) заборонено. Білорусія увійшла в "Північно-західний Край" імперії.
Білоруське дворянство і незначна частина селянства під керівництвом Кастуся Каліновського взяли участь у польсько-литовському повстанні 1863 року. На хвилі лібералізації суспільного життя Росії 1860-1870-х років почали з'являтися публікації білоруською мовою.
24 березня 1918р. Всебілоруський конгрес проголосив Білоруську Народну Республіку.
Після того, як німецькі війська, які окупували Білорусію під час Першої світової війни, залишили країну в грудні 1918 року, створено об'єднану Литовсько-Білоруську Радянську Республіку.
Після відновлення Польщі у 1919 році і нетривалої війни між Польщею і радянською Росією у 1920р. Білорусію знову розділено. Близько 100 тис. кв. км її території відійшли до Польщі. На решті території (107 тис. кв. км), де проживало близько 5 млн. білорусів, проголошено Білоруську Радянську Соціалістичну Республіку (БРСР), яка у 1922р. увійшла до складу СРСР.

Радянський період
Наприкінці 1920-х років Сталін почав проводити курс радянізації Білорусії. Індустріалізація і колективізація 1930-х років відірвали від землі сотні тисяч білорусів, які переселилися у міста Білорусії і сходу СРСР, кількість яких швидко зростала. У 1950 році їх чисельність у містах Білорусії перевищила питому вагу інших етнічних груп (росіян, поляків та євреїв).
Величезної шкоди завдало Білорусії нашестя нацистської Німеччини та окупація під час Другої світової війни. Коли республіку у 1944 році звільнила радянська армія і партизани, всі її міста лежали в руїнах, всі промислові підприємства були зруйновані, а 2225 тис. осіб (кожний четвертий житель республіки) загинули.

Після війни в Білорусії почався етап відбудови і до 1970-х років вона перетворилася в розвинутий економічний район СРСР. Результатом урбанізації і зростання промисловості стало посилення процесу асиміляції білорусів. Державна політика освіти і просвіти сприяла цьому процесу, оскільки наклади російськомовних видань зростали, а в переважній більшості шкіл російська мова стала основною мовою навчання.
На виборах 1990р. комуністичній партії вдалося здобути більшість місць у Верховній Раді. Однак участь інших сил розколола парламент на три блоки: номенклатуру компартії; антикомуністичний БНФ; поміркованих у поглядах інтелігентів і рядових членів компартії. Перший з цих блоків підтримав путч у Москві в серпні 1991р., і після його провалу лідер блоку Микола Дементей був змушений піти у відставку з посади голови президії Верховної Ради республіки. Його місце зайняв лідер поміркованих Станіслав Шушкевич.

Незалежна Білорусь
25 серпня 1991 р. Верховна Рада проголосила незалежність БРСР; через кілька тижнів назву країни змінено на Республіка Білорусь.
У грудні 1991р. під час зустрічі у Біловезькій пущі анульовано Федеративний договір 1922 року, яким було створено Радянський Союз.

Після тривалої боротьби з лівими Шушкевич змушений був у січні 1993р. піти у відставку з посади Голови Верховної Ради. Його замінив Мечислав Гриб, який виступав за інтеграцію з Росією. У березні 1994 ухвалено нову Конституцію, а в липні відбулися перші президентські вибори. О.Г.Лукашенко, колишній директор радгоспу і депутат Верховної Ради, який створив собі репутацію борця проти корупції, здобув на цих виборах понад 80 відсотків голосів.
У листопаді 1996 року Лукашенко провів референдум про поправки до Конституції 1994 року, які розширили його повноваження і збільшили термін перебування на посаді президента. 19 листопада 1998р. парламент схвалив проект Цивільного кодексу із змінами, внесеними президентом. Цими змінами встановлено жорсткий державний контроль над здійсненням економічної і соціальної реформ протягом перехідного періоду. 20 липня 1999 року завершився термін перебування О.Лукашенка на посаді президента, визначений Конституцією 1994 року, але, за результатами референдуму 1996 року, Лукашенко залишився на посаді.


Форма входу
Пошук
Друзі сайту

geoswit © 2009-2017