У географічній науці часто вживаними є два близькі
за значенням терміни – „географічний простір” і „територія”. Проте вони не
ідентичні: територія є частиною географічного простору, його підсистемою.
Географічний
простір – складний земний
простір, що розвивається в часі та охоплює всі сфери географічної оболонки
землі (літосферу, гідросферу, атмосферу, біосферу) і соціосферу.
Територія
держави – частина земної
кулі з природними, а також створеними в результаті людської діяльності
властивостями і ресурсами, що перебувають під суверенітетом певної країни.
У межах державної території держава є вищою
стосовно всіх осіб та організацій владою, яка забезпечується системою державних
органів (законодавчих, виконавчих і судових). Отже, державна територія – це
простір здійснення державної влади.
Найважливішою та загальноприйнятою нормою
міжнародного права, на якій базується мирне співіснування, є принцип недоторканості й цілісності державної
території, багаторазово закріплений у міжнародних договорах.
До складу державної території входять:
- суходіл із його надрами;
- акваторія:
а)внутрішні (національні) води;
б) територіальні
води;
- повітряний простір над суходолом та водами.
Юридично до державної території за міжнародними
угодами також прирівнюють:
- морські судна, які належать державі й офіційно
перебувають на певний момент за її межами;
- літаки;
- морські підводні кабелі;
- засоби зв’язку;
- території дипломатичних представництв держави за
кордоном.
У політико-географічних дослідженнях
застосовуються класифікації форм державної території:
1) стосовно моря:
а) країни, що мають вихід до Світового океану та
його частин:
- приморські (США, Аргентина, Росія та інші);
- півострівні (Іспанія, Італія, Південна Корея та
інші);
- острівні (Ірландія, Куба, Мальта та інші);
- країни-архіпелаги (Японія, Індонезія, Філіппіни
та інші);
б) країни, які не мають виходу до моря (їх 43):
Австрія, Азербайджан, Андорра, Афганістан, Білорусь, Болівія, Буркіна-Фасо,
Бурунді, Бутан, Ватикан, Вірменія, Ефіопія, Замбія, Зімбабве, Казахстан,
Киргизстан, Лаос, Лесото, Ліхтенштейн, Люксембург, Македонія, Малаві, Малі,
Молдова, Монголія, Непал, Нігер, Парагвай, Руанда, Сан-Марино, Свазіленд,
Сербія, Словаччина, Таджикистан, Туркменістан, Уганда, Угорщина, Узбекистан,
Центральноафриканська Республіка (ЦАР), Чад, Чехія, Швейцарія.
2) за геометричною формою території:
- компактні країни (Франція, Польща та ін.);
- країни видовженої форми (Чилі, Норвегія та ін.).
У світі існує кілька країн, оточених територією
іншої держави – анклави. Анклавами є
Сан-Марино, оточене територією Італії; Ватикан, розташований всередині
італійської столиці Риму, Лесото – оточене територією Південноафриканської
Республіки (ПАР).
Анклави, що мають частково морське узбережжя,
називають напіванклавами. Такими є
Бруней, оточений територією сусідньої Малайзії і має вихід до Південно
китайського моря, Гамбія, яка оточена територією Сенегалу й має вихід до
Атлантичного океану, Монако, оточене територією Франції і має вихід до
Середземного моря.