Республіка Болгарія посідає важливе місце на балканському напрямку
зовнішньополітичних інтересів України, що зумовлено геостратегічним
положенням НРБ на Балканах, близькістю інтересів у Чорноморському й
Придунайському регіонах. Україну і Болгарію єднає етнічна, мовна та
релігійна близькість, традиційні економічні, торговельні та
культурно-історичні зв'язки. На території України компактно проживає
болгарська громада (234 тис.чол.). В НРБ мешкає 6 тис. громадян України
і вихідців з України.
Під час офіційного візиту Л.Д.Кучми до РБ 24-25 березня 1998 р.
Президенти України та Болгарії підписали Декларацію про подальший
розвиток та поглиблення співробітництва між двома країнами, в якій
висловлюється прагнення розвивати відносини у напрямі стратегічного
партнерства на основі схожості демократичних та економічних реформ.
Договірно-правова база двосторонніх відносин
Основою міждержавного співробітництва є Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і НРБ від 5.10.1992 р.
Станом на березень 1999 р. між Україною і НРБ підписано 69
різноманітних документів (міжнародні договори, угоди і протоколи), з
яких 40 ратифіковано. Із загальної кількості підписаних угод 4 мають
міждержавний характер, 24 - міжурядовий; решта - на міжвідомчому рівні;
політичних угод - 10, загальноекономічних - 24, в галузі транспорту -
6, в гуманітарній сфері - 15, щодо консульських відносин - 3.
Політичні відносини
5 грудня 1991 р. уряд РБ офіційно визнав Україну, як незалежну
державу, а 13 грудня цього ж року були встановлені дипломатичні
відносини на рівні посольств (з 1993 року в Софії діє Посольство
України, в Києві з 1992 року - Посольство Болгарії, в Одесі -
Генеральне консульство Болгарії). Між Україною та РБ не існує
політичних проблем, розбіжностей інтересів і потенційних загроз
інтересам України.
Важливим етапом у розвитку двосторонніх відносин став офіційний
візит Президента України в Болгарію 5 жовтня 1992 р., під час якого
було підписано ряд двосторонніх документів, зокрема, міждержавний
Договір про дружні відносини і співробітництво. Цей документ, який
набрав чинності 22 березня 1994 р., є правовою основою для формування
нової системи відносин між двома країнами на тривалу перспективу.
8 - 10 грудня 1994 р. відбувся офіційний візит в Україну
Президента Болгарії Желю Желєва. В рамках візиту були проведені
двосторонні переговори за участі керівників міністерств України і
Болгарії з широкого кола питань політичного та економічного
співробітництва двох країн. Важливим результатом візиту стало
підписання 10 двосторонніх документів про співробітництво у різних
сферах.
4-6 вересня 1995 р. в Софії відбулися консультації на рівні
заступників міністрів закордонних справ. Обговорювались питання
подальшого розвитку двостороннього співробітництва, розширення
співпраці між міністерствами закордонних справ двох країн.
19-20 листопада 1995 р. з офіційним візитом у Республіці Болгарія
перебував міністр закордонних справ України Г.Й.Удовенко. За підсумками
візиту підписано 9 двосторонніх документів і політичну Декларацію
міністрів закордонних справ.
28-30 листопада 1995 р. відбувся офіційний візит в Україну
парламентської делегації Болгарії на чолі з Головою Народних Зборів РБ
Благовестом Сендовим. Під час зустрічей і переговорів з Президентом
України Л.Д.Кучмою та іншими високими посадовими особами обговорювались
питання розширення договірно-правової бази двосторонніх відносин та
взаємодії двох країн на міжнародній арені, шляхи поглиблення
міжпарламентських зв'язків.
6 - 7 березня 1996 р. під час візиту міністра оборони України в
Республіку Болгарія було підписано ряд двосторонніх документів у сфері
військового співробітництва.
Проблеми двостороннього торговельно-економічного і
військово-технічного співробітництва обговорювались 23-24 липня 1996 р.
під час офіційного візиту Прем'єр-міністра України в Болгарію.
Підкреслювалася необхідність якнайшвидшого вирішення організаційних
питань двосторонньої співпраці, створення спільного
українсько-болгарського інвестиційного банку тощо. Були намічені
конкретні заходи щодо розвитку виробничої кооперації у базових галузях,
зокрема, у ВПК, фармацевтичній промисловості, організації спільних
підприємств, підтримки взаємної інвестиційної діяльності, здійснення
енергетичних, будівельних проектів, розвитку транспортної
інфраструктури.
30-31 жовтня 1997 року відбувся офіційний візит в Україну Голови Ради Міністрів РБ І.Костова.
24-25 березня 1998 року відбувся офіційний візит у Болгарію Президента України Л.Д. Кучми.
4-5 червня 1998 року в Ялті під час Саміту ЧЕС Президент України Л.Д.Кучма мав зустріч з Президентом РБ П.Стояновим.
12-13 листопада 1998 року з офіційним візитом у Києві перебувала Міністр закордонних справ Республіки Болгарія Н.Михайлова.
14-15 травня 1999 року Президент Болгарії П.Стоянов взяв участь у
VІ неформальній зустрічі глав держав Центральної Європи у Львові.
Після приходу до влади нового політичного керівництва в Болгарії
(1997 рік) було внесено кардинальні зміни у зовнішню політику країни.
Серед основних пріоритетів були визначені вступ до європейських
структур і НАТО. Продовжуючи пошук шляхів підтримки вступу РБ в
європейські та євроатлатничні структури, політичне керівництво РБ
співпрацює з Україною як у рамках двосторонніх контактів, так і в
рамках міжнародних організацій.
9-10 червня 1999 року - офіційний візит в Україну здійснив Президент РБ П.Стоянов.
10-11 вересня 1999 року - Президент Республіки Болгарія П.Стоянов
взяв участь у Балто-Чорноморському саміті, який проходив у м. Ялта.
4 липня 2000 в Україні з офiцiйним вiзитом перебував мiнiстр
оборони Болгарiї Бойко Ноєв. Під час зустрічей у Києві наголошувалося
на активній спiвпраці вiйськових вiдомств двох держав як важливій
складовій спiвробiтництва мiж Україною і Болгарiєю.
28-29 липня 2000 року - Прем"єр-міністр України В. Ющенко
відвідав РБ з офіційним візитом. Було констатовано динамiчний розвиток
двостороннiх вiдносин, спiльнiсть євроiнтеграцiйних прагнень двох
держав.
4 лютого 2001 року в Софії відбулися політичні консультації між
зовнішньополітичними відомствами України та Болгарії за участі
Повноважного представника України на Балканах, заступника держсекретаря
МЗС України І.Харченка.
4-5 вересня 2001 року - Президент України Леонід Кучма здійснив державаний візит в Республіку Болгарія.
Болгарське керівництво на вищому рівні неодноразово підкреслювало, що відносини з Україною є пріоритетними і стратегічними.
Торговельно-економічні відносини
Україна знаходиться в першій десятці торговельних партнерів
Республіки Болгарія. З метою розвитку багатогалузевого співробітництва
створено Міжурядову українсько-болгарську комісію з питань
торговельно-економічного і науково-технічного співробітництва.
Найбільший інтерес для нашої держави становить співробітництво з
Болгарією у харчовій і переробній промисловостях, сільському
господарстві, легкій промисловості, у сфері туризму. Важливим для
України є набутий Болгарією досвід у машинобудуванні й електроніці.
За даними Держмиткому України товарооборот між Україною і РБ за
1998 рік становив 281,5 млн. дол. США, що на 21,8 млн. менше, ніж у
попередньому році. При цьому експорт становить 188,4 млн. дол. США (на
30,6 млн. більше, ніж за 1997 рік ), імпорт - 93,1 млн. дол. США (на
52,5 млн. менше, ніж за попередній рік), позитивне сальдо - 95,3 млн.
дол. США.
За даними Мінстату України обсяг послуг у 1998 році становив 43,6
млн. дол. США, у т.ч. експорт - 33,3 млн., імпорт - 10,3 млн.,
позитивне сальдо - 23,0 млн.
Отже, загальний обсяг зовнішньої торгівлі між Україною і Болгарією
у 1998 році, враховуючи послуги, становив 325,2 млн. дол. США. За
підсумками 1999 року двостороннiй товарооборот становив близько 400
млн. дол. США.
Основною причиною зменшення обсягів товарообороту стало скорочення
імпорту з Болгарії в Україну нафтопродуктів, тютюнових виробів,
електротехнічної продукції, продуктів харчування, лікарських і
гігієнічних засобів.
В структурі імпорту з України переважають сировинні продукти.
Найбільшу питому вагу в українському експорті в Болгарію мали
мінеральне паливо (кам'яне вугілля та кокс), чорні метали, залізна
руда, продукція хімічної промисловості.
Щодо болгарського експорту в Україну, то в загальному його обсязі
переважали фармацевтичні, парфумові і косметичні вироби, продукти
нафтопереробки, харчової та машинобудівної промисловості.
Республіка Болгарія зацікавлена у подальшому розвитку економічних
відносин з Україною. Основним пріоритетом у зовнішній політиці
Республіки Болгарія є реалізація інфраструктурних проектів. Зокрема,
Болгарія хотіла б приєднатися до угоди про так званий "трансазійський
коридор", де Україна виступає в ролі депозитарія. У цьому плані
Болгарія хотіла б активніше використовувати паромну переправу Варна -
Іллічівськ і з'єднати її з переправою Бургас - Поті.
Гуманітарне співробітництво
У грудні 1996 року успішно пройшли "Дні України" в Болгарії, а восени 1997 року відбулися "Дні Болгарії" в Україні.
В Україні діє товариство "Україна-Болгарія", в Києві знаходяться
представництва "Балкантуриста", "Ізотімпексу", "Болгаргазбуду". У Варні
діє Український культурно-комерційний центр.
Досить активною є співпраця між Академіями наук, їх галузевими
інститутами. Проводиться обмін науковими співробітниками, фахівцями та
аспірантами.
Здійснюються контакти між ЗМІ. Зокрема, регулярним став обмін
громадсько-політичними, інформаційними і культурно-розважальними
радіопрограмами. Однак поки що не вдалося домогтися відкриття
української редакції на іномовленні болгарського радіо.
Підписано договір між Києвом та Софією. Підготовлено до друку
спільне видання архівних документів "Українська еміграція в Болгарії у
20-х - 40-х рр. XX ст.". У Софії відкрито меморіальну дошку і пам'ятник
на могилі скульптора М.Паращука. Одну з вулиць болгарської столиці
названо на честь українського митця.
|
