Вінницька область

Вінницька область розташована в центральній частині Правобережної України, на Поділлі. Площа – 26,5 тис. км².

За характером рельєфу область – хвиляста лесова рівнина. Північно-східну частину займає Придніпровська височина, південно-західну – Подільська височина. Поверхня області порізана долинами річок, балками.

Поширені нерудні копалини: граніти, гнейси, каолін, кварцові піски, вапняки, крейда, гіпс, фосфорити. Є джерела мінеральних вод (Хмільник та інші).

Клімат області помірно-континентальний з м’якою зимою і теплим літом. Середня річна температура повітря в січні -4..-6^оС, в липні +18,6..+20,5^оС. Опадів 480-590 мм на рік, переважно влітку.

Річки належать до басейнів Південного Бугу (Згар, Рів, Краснянка, Десна (бере початок на Придніпровській височині; не плутати з притокою Дніпра), Соб та інші), Дністра  (Рось, Глиноп’ять, Гуйва). Окремі річки мають пороги.

Ґрунти: сірі і типові малогумусні чорноземи, є також дерново-підзолисті. Область лежить у лісостеповій зоні. Ліси займають близько 10% території. Степи розорані. Є території природно-заповідного фонду, але їх кількість незначна (це один з найнижчих показників в Україні).

Економіка. Кількість населення області становить 1687,9 тис. осіб, густота – 64 особи/км², частка міського населення – 46,5%. Українці становлять майже 95%. Близько 80% населення зайнято в промисловості та сільському господарстві.

В області дістали розвиток промисловість і агропромисловий комплекс. Переважає продукція промисловості. Провідні місця посідають харчова, машинобудівна, легка та будівельна галузі.

Працюють заводи тракторних агрегатів, інструментальний, електротехнічний, підшипниковий, радіоапаратури. Легка промисловість представлена швейною, бавовняно-ткацькою, трикотажною. Є хутрові та шкіргалантерейні підприємства.

Електроенергією область забезпечують Ладиженська ДРЕС та дрібніші електростанції окремих міст.

Із галузей промисловості будівельних матеріалів провідне місце посідає каолінне виробництво та видобування граніту. Харчова промисловість охоплює цукрову (40 заводів), м’ясну, маслоробну тощо.

Провідне місце в сільському господарстві посідає рослинництво буряківничо-зернового напряму. Тваринництво має м’ясо-молочний напрям. Розвинуті садівництво, виноградарство, тютюнництво і вівчарство.