Кожна країна світу має свої неповторні
особливості, але наявність рис, спільних з іншими державами є підставою для
виділення певних типів країн.
Тип
країни - об’єктивно
сформований і відносно стійкий комплекс властивих їй умов і особливостей
розвитку, що характеризує її роль і місце у світовому співтоваристві на певному
етапі розвитку.
Тип країни формує сукупність умов і особливостей
розвитку, які у будь-яких істотних (вирішальних) типологічних рисах, з одного
боку, споріднюють її з подібними до неї країнами, а з іншого – вирізняють
з-поміж інших. Існування типів країн, їх історична еволюція є наслідком того,
що країни розвиваються різними темпами, в різних умовах і різними напрямами.
Науково коректна типологія потребує максимально
можливого диференціювання показників і пошуку їх унікальних поєднань. Завдання
полягає у з’ясуванні подібного і типового для конкретної групи країн з-поміж
інших. При цьому диференціювання країн може не обмежуватися головними типовими
ознаками, а тривати далі з метою з’ясування причин наявності цих ознак.
Існують різні типології, які враховують багато
показників, що характеризують рівень економічного й соціального розвитку країн,
а також історичні й політичні аспекти. Залежно від ознаки, покладеної в основу
типології, виділяють такі основні класифікації країн:
- за площею;
- за чисельністю населення;
- за формою правління;
- за формою державного устрою;
- за ідеологічною орієнтацією;
- за формою державного режиму;
- за політичною структурою;
- за рівнем розвитку науки і техніки;
- за рівнем соціально-економічного розвитку.
Крім наведених основних типологій, існують
класифікації за віддаленістю від моря, природно-ресурсним потенціалом, типом
відтворення населення, рівнем урбанізації, національним складом населення тощо.
