Населення Західної Європи

Чисельність населення. Західна Європа – один з найбільш заселених регіонів світу Середня густота населення – 176 осіб/км². Особливо густо заселені Нідерланди, де густота населення найвища в Європі (397 осіб/км²), і  Бельгія (328 осіб/км²). Найменша густота населення характерна для Ірландії (58 осіб/км²).

Демографічні особливості. Переважання високорозвинутих країн у регіоні вплинуло і на ситуацію з відтворенням населення. Всі країни належать до першого типу відтворення, який характеризується низькими рівнями народжуваності та смертності, старінням населення, здрібнінням сімей. Природний приріст всіх країн близький до нуля і становить у середньому 0,5% на рік (максимальний для регіону приріст населення для регіону у Люксембурзі – 1,23%). Це зумовлено великою кількістю населення літнього віку, диспропорціями статевого складу, малодітністю переважної більшості сімей. Кількість пенсіонерів і людей похилого віку постійно збільшується і у 2006 році досягла 17%, молодого населення віком до 15 років – 16%. Жінки переважають над чоловіками – 51% жінок проти 49% чоловіків.

Расовий склад. Більшість населення належить до середньоєвропейської (перехідної) расової групи великої європеоїдної раси. Лише частково на півночі Німеччини, та у Великій Британії поширені представники північної групи європеоїдної раси. Останнім часом зростає кількість емігрантів, представників негроїдної раси. Особливо гостро це питання поставлене у Франції.

Етнічний склад. У національному складі переважають представники індоєвропейської мовної сім’ї. Домінують германська група (німці, англійці, австрійці, голландці, фламандці, германошвейцарці) і романська група (французи, валлони, франко- та італошвейцарці).

Більшість держав однонаціональні: Нідерланди (96% – голландці), Австрія (99% – австрійці), Ірландія (93% – ірландці), Люксембург, Ліхтенштейн. Національні меншини є у Франції (корсиканці, бретонці, фламандці, ельзасці – 15% населення), ФРН (турки, італійці, вихідці з колишньої Югославії, греки, іспанці – 6%), Великій Британії (шотландці – 10%, ірландці – 2%, Уельсі – 2% тощо), Швейцарії. А у Монако піддані держави становлять лише 16%, тоді як французів – 47%, італійців – 18%. У Бельгії національний склад представлений двома основними етносами: фламандцями (55%) і валлонами (32%).

Сучасна етнічна ситуація в регіоні складна. Останнім часом у двонаціональних і багатонаціональних країнах спостерігається загострення міжнаціональних відносин. Так, національне питання, пов’язане із соціальними і релігійними суперечками, тривалий час залишається дуже гострим у Великій Британії (Ольстер), Бельгії (Фландрія і Валлонія), Німеччині (між турками-емігрантами і місцевими жителями).

Релігійний склад. Більшість населення регіону – християни (католики і протестанти). Католицизм переважає у Франції, Ірландії, Монако, Бельгії, Ліхтенштейні, Люксембурзі, у частині Голландії і на півдні ФРН. Протестантські церкви представлені: англіканством, пресвітеріанством і методизмом у Великій Британії, кальвінізмом серед частини населення Нідерландів, лютеранством у північних районах ФРН.

Розміщення населення. Населення розміщене досить нерівномірно: найгустіше (понад 300 осіб/км²) заселені Південно-Східна Англія, Нідерланди, Бельгія, Північна Франція, Рур та Прирейнська частина Німеччини. Це пояснюється перевагами їх географічного положення, високого концентрацієюелементів інфраструктури промислових об’єктів і міст.

Західна Європа має один із найвищих у світі рівень урбанізації. Загалом частка міського населення становить до 80%, при цьому найбільш урбанізованими є: Монако (100% міських жителів), Бельгія (97%), Люксембург (92%), Велика Британія (89%), ФРН (88%). Незначний рівень урбанізації характерний для Швейцарії (68% міських жителів), Австрії (66%), Нідерландів (66%), Ірландії (60%), у Ліхтенштейні міськими жителями вважаються 22% населення.

Міста більшості країн регіону старовинні, виникли ще за Давньоримської імперії, тобто майже 2000 років тому, багаті на історичні та архітектурні пам’ятки, мистецькі скарби, що створювались впродовж століття. Мережа міст регіону найгустіша у світі. Її утворюють гігантські промислово-міські агломерації, які охоплюють сотні міст різного розміру. Саме в західній Європі вони виникли, ставши тут головною формою розселення, в них зосереджено до 60% усіх мешканців. Таких агломерацій налічується понад 400 (в тому числі 2 мегалополіси (у світі всього 6) – Рейнсько-Рурський і Англійський (околиці Лондона).

У верхній частині течії Рейну сформувалася найбільша поліцентрична агломерація не тільки ФРН, а й усієї Європи – Рейнсько-Рурська (11,3 млн осіб). Вона складається із двох частин – міст Рурського кам’яновугільного басейну на правобережжі Рейну, від Дуйсбурга (найбільший річковий порт всієї Європи) на заході до Дортмунда на сході, та рейнських міст – Дюссельдорфа, Кельна і Бонна.

Південніше, там, де в Рейн впадає його найбільша притока Майн, знаходиться Рейнсько-Майнська агломерація (2,8 млн осіб). На відміну від Рейн-Руру з кількома дуже великими містами вона має один домінуючий центр – Франкфурт-на-Майні, який є фінансовою столицею ФРН, а з 1994 року – резиденцією Європейського банку.

Ще південніше, біля гирла притоки Рейну Нектару, два міста (Мангейм –на правому та Людвігсхафен – на лівому березі Рейну), що злилися утворюють Рейнсько-Неккарську агломерацію (понад 2 млн осіб).

Великими агломераціями в регіоні також є Лондонська (11,2 млн осіб – ядро Англійського мегалополісу), Паризька (11,2 млн) Берлінська (4 млн), Манчестерська (3,6 млн. осіб), Штутгартська (2,4 млн), Бірмінгемська (3,2 млн), Брюссельська (2,4 млн. осіб), Віденська (2,1 млн).

Ланцюжок агломерацій вздовж Рейну в Німеччині та поліцентрична колоподібна агломерація Рандстадт у Нідерландах (об’єднує Амстердам, Роттердам, Гаагу, Гарлем, Утрехт) утворюють найбільший мегалополіс Європи – Рейнський (30 агломерацій з населенням понад 30 млн осіб). Він разом з Англійським мегалополісом (охоплює агломерації Лондона, Бірмінгема, Манчестера, Лідса, Ліверпуля та інші, всього 30 агломерацій з населенням 30 млн.осіб) та агломераціями Північної Італії (Міланською, Туринською) і Південної Франції (Ліонською, Марсельською) становить найбільше урбанізаційне утворення Європи – мегалополісну зону „Блакитний банан” (назву отримало через форму, яка нагадує банан).

В 70-80-ті роки ХХ століття після періоду бурхливого зростання великих міст у Західній Європі почався процес субурбанізації. Погіршення екологічних умов у містах, велика концентрація людей і промислових об’єктів призводять до ускладнення умов проживання міських жителів, тому в регіоні спостерігається постійний виїзд людей в приміську зону або сільську місцевість. Темпи зростання кількості жителів периферійних районів агломерацій вищі, ніж міського населення.

У сільській місцевості переважають хутори й невеликі села, здебільшого з міським способом життя.

Трудові ресурси. Вони становлять приблизно 141,4 млн осіб (2005), з яких 4/5 припадає на ФРН, Велику Британію і Францію. Більшість працюючих зайнята у сфері послуг (від 50 до 70%) у промисловості й транспорті ( у середньому 30%) і лише 4% - у сільському господарстві).

Населення Західної Європи має високий рівень освіти та професійної кваліфікації, робоча сила тут на 20-25% дорожча, ніж, наприклад у США. Одна з найвищих у світі продуктивність праці є передумовою зростання добробуту мешканців регіону.