Кліматичні пояси

     Клімат, як і всі метеорологічні величини, зональний. Виділяють 7 основних й 6 перехідних кліматичних поясів. До основних належать: екваторіальний ( в обох півкулях), два тропічних, два помірних арктичний і антарктичний; до перехідних – два субекваторіальні, два субтропічні, субарктичний і субантарктичний. В основу поділу кліматичних поясів покладені теплові пояси і господарюючі типи повітряних мас і їх переміщення. В основних поясах на протязі року існує один тип повітряної маси, а в перехідних типах повітряних мас зимою й літом змінюються в зв’язку зі зміною пір року й зміщенням зон атмосферного тиску.

   Екваторіальний пояс. На протязі року переважає екваторіальне повітря. Середні місячні температури 25-28^оС, їх амплітуди незначні. В екваторіальному поясі переважають штилі чи слабкі вітри, вологість висока, велика хмарність, яка найчастіше представлена купчастими й купчасто-грозовими хмарами. Опадів 1000-2000 мм на рік. Екваторіальному поясі властиві два дощових періоди в перехідні сезони, найчастіше після рівнодень, які розділені менш дощовими або дуже короткими бездощовими періодами. Для поясу характерне надмірне зволоження. Екваторіальний клімат характерний для частини басейну річки Амазонки в Південній Америці, Гвінейської затоки й басейну річки Конго, витоків Кагери  (початок Нілу), центральної й північної частини Індійського океану, півдня півострова Шрі-Ланка, півострова Малакка, Зондських островів, острова Нова Гвінея. Отже, екваторіальний пояс не утворює замкненого кільця, а існує на Землі у вигляді трьох замкнутих областей.

  Субекваторіальні пояси. Повітряні маси на протязі року змінюються. Літом переважає екваторіальне повітря, зимою – тропічне повітря. Тому літо субекваторіального поясу вологе, зима – суха. Чітко виражені дощовий (літній) й сухий (зимовий) періоди. Різниці температур між літом й зимою практично не існує. Протягом року температури субекваторіального поясу становлять +22...+30^оС. Річна кількість опадів істотно коливається: в середньому їх випадає 1000-1500 мм. Майже всі опади випадають літом. Субекваторіальний клімат знаходиться по обидві сторони від екваторіального. Північний і південний субекваторіальні пояси зливаються в один над Тихим, Атлантичним й західною частиною Індійського океану. Разом з тим південний субтропічний пояс зникає біля західних берегів Південної Америки, і Гвінейської затоки, а північний – в Тихому океані на північ від Нової Гвінеї. В цих місцях екваторіальний пояс безпосередньо межує з тропічним. Ще однією особливістю субтропічного поясу є його поширення на півострів Індостан й південь Індокитаю. Це пов’язано з мусонною циркуляцією характерною для цієї території. Тут тропічний пояс „зникає” й субтропічний межує безпосередньо з субтропічним. Субекваторіальний кліматичний пояс характерний для Бразильського й Гвіанського нагір’я, Центральної Африки, Індостану й Індокитаю, півночі Австралії.

   Тропічні кліматичні пояси розміщені по обидві сторони від тропіків між 18^о і 30^о північної та південної широт. Тут на протязі року існує тропічне повітря, переважають пасати. Погода переважно ясна, зима тепла, але помітно холодніша за літо. Середні температури найтеплішого місяця +30..+35^оС, найхолоднішого – не нижче +10^оС. Для тропічного поясу характерні дуже великі добові амплітуди (до 40^оС), а середньорічна близько 20^оС. Хмарність незначна, опадів у більшості районів випадає мало: 50-150 мм за рік . В тропічному поясі виділяють дві кліматичні області:

1)      сухого пустельного клімату;

2)      вологого тропічного клімату.

   Перший характерний для внутрішніх частин материків, другий – для океанів. Північний тропічний кліматичний пояс простягається над півостровом Каліфорнія. Тут знаходиться область континентального клімату. Над Центральною Америкою, Антильськими островами, півостровом Флорида і Атлантичним океаном знаходиться область вологого тропічного клімату. Над Африкою утворюється область континентального тропічного клімату, яка поширюється й на Аравійський півострів. В цій області утворюються найбільша в світі пустеля Сахара й пустелі Аравійського півострова (зокрема Руб-ель-Халі). Тут тропічний пояс обривається через активність мусонів й продовжується аж у Тихому океані, де утворюється область морського континентального клімату.

    Південний тропічний кліматичний пояс утворює на земній кулі суцільне кільце. Пустельний тропічний клімат характерний для західного узбережжя Південної Америки й повітряних мас над Перуанською течією, перетинає Південну Америку, а в Індійському океані утворюється область тропічного вологого кліматичного поясу, який знову змінюється пустельним поблизу берегів Африки. Під впливом цього типу клімату й Бенґельської течії утворюється пустеля Наміб.  Над Індійським океаном утворюється область морського тропічного клімату. Австралійські пустелі утворюються під впливом континентального тропічного поясу. Над Тихим океаном знову утворюються область вологого тропічного поясу.

    Субтропічні кліматичні пояси находяться за тропічними між 30^о і 40^о північної й південної широт. Влітку тут переважає тропічне повітря, а зимою – помірне. Характерно наявність сухого й вологого періодів. В цих поясах влітку переважає антициклональна погода (за винятком мусонних областей). Літо сухе, жарке, з середньою температурою близько 30^оС.  Зимою переважає циклональна погода, яка пов’язана з полярним (помірним) фронтом. Зима волога й тепла, але можливі й температури нижче 0^оС. Сніг випадає рідко, тому сніговий покрив не утворюється. Кількість опадів від 200 до 500 мм на рік, але на навітряних схилах гір їх значно більше  (наприклад поблизу міста Црквіце на Балканському півострові опади сягають 8000 мм на рік).

    В субтропічних  поясах виділяють такі кліматичні області:

    1) середземноморський – на західних узбережжях материків – Середземномор’я, Середнє Чилі, південний захід Австралії, Південний берег Криму. Тут характерні ясне, сухе й жарке літо і дощова тепла зима;

    2)  мусонні субтропічні – Уругвай, Східний Китай,Японські острова. В цій області літо жарке, але дощове, зима відносно холодна й суха;

    3) субтропічна континентальна кліматична область, розміщена в центральних частинах материків. Літо жарке й сухе, зима відносно холодна з малою кількістю опадів. Характерне для півдня Австралії, Туркменістану, Ірану, пустелі Такла-Макан, заходу Китаю, сухого заходу США.

    Окремі райони субтропічного поясу мають рівномірне зволоження на протязі всього року. Це південний схід Австралії, північ острову Тасманія, а також середня частина Аргентини.

     Помірні кліматичні пояси розташовані між 40^о північної й південної широт і полярними колами (66^о33’північної й південної широт).   На протязі всього року тут переважають помірні повітряні маси, нерідко вривається арктичне і тропічне повітря. В поясі переважають вітри західних напрямів, а на східних узбережжях – мусони. На протязі всього року велику роль відіграє діяльність циклонів на полярному (помірному) й арктичному чи антарктичному фронтах. Часто випадають опади, в основному фронтальні. Однак і антициклональна погода в помірному поясі не рідкість. Антициклони приносять переважно суху погоду, особливо в континентальні райони взимку. Режим і кількість опадів в помірному поясі різняться й залежать від двох основних факторів: близькості до моря й характеру рельєфу.  Чим далі від узбережжя знаходиться місце, тим менше в ньому опадів. В північних і західних частинах материків зволоження надмірне, а в південних і центральних – недостатнє. Спостерігаються істотні температурні відмінності між літом і зимою, між сушею й морем. Річна амплітуда температури повітря зимою над материком доходить до 50-60^оС, а над океаном становить біля 15^оС. Взимку на материках випадає сніг, утворюється стійкий сніговий покрив, який тримається кілька місяців. Різноманітність температурного й  циркуляційного режиму помірного поясу зумовлює його поділ на 4 кліматичні області:

1)      морського помірного клімату (західні окраїни материків) з порівняно теплою зимою, прохолодним і похмурим літом з максимумом опадів;

2)      перехідного від морського до континентального – більша частина  Європи, прибережна смуга північного заходу Північної Америки, Патагонія в Південній Америці;

3)      континентального клімату з різнимступенем континентальності й  максимумом опадів в теплу пору року (внутрішня частина США, південь й південний схід Східної Європи, Сибір, Казахстан, Монголія;

4)      Мусонний помірний клімат (на східних узбережжях материків) з холодною й сухою зимою й прохолодним і дощовим літом (Далекий Схід, Північно-Східний Китай, північ Кореї, Японських островів)

Субполярні кліматичні пояси (субарктичний і субантарктичний). Тут відбувається зміна повітряних мас: зимою тут перебуває арктичне чи антарктичне повітря, влітку – повітряні маси помірних широт. Часто приходять циклони й антициклони, яких в році приблизно однакова кількість. Спостерігається полярний день і полярна ніч. Зима тривала й сувора, середня температура найхолоднішого місяця (в північній півкулі січня, в південній – липня) до -40^оС і нище, але в приокеанських частинах - -5..-10^оС. Літо коротке й прохолодне, з температурою найтеплішого місяця не вище +10^оС. Опадів мало – до 200 мм за рік й нище, в приокеанських районах – до 400 мм/рік. Випаровуваність дуже низька, тому зволоженість надмірна, велика хмарність, багато днів з дощем і особливо снігом. В будь-якому місяці температура може опуститись нижче 0^оС й випасти сніг. Вітри часті й сильні. В цьому поясі розміщені тундри – північні узбережжя Євразії й Північної Америки (континентальний клімат), Командорські й Алеутські острови, а також острови Антарктики (океанічний субполярний клімат).

 Полярні кліматичні пояси (арктичний і антарктичний). В цих поясах на  протязі року перебуває полярне повітря. Не характерним для полярних поясів є те, що в західній частині Арктики над морською поверхнею  відмічаються інтенсивні циклонічна діяльність і дуже часто вривається морське помірне повітря. Над Антарктидою хазяйнує антициклон. Характерною є відсутність сонячної радіації зимою (полярна ніч) й цілодобове освітлення влітку. Температура й вологість повітря надзвичайно низькі, середні температури від’ємні, лише зрідка в літні місяці можуть підніматися до +5^оС. Розрізняють морський арктичний і материковий антарктичний клімати. Останній вирізняється особливою суворістю. Тут середня температура найтеплішого місяця -32^оС, а найхолоднішого  -71^оС. Опадів мало, повітря сухе, періодично виникають сильні вітри, особливо в перехідних зонах.