Населення Північної Європи

Демографічний склад. За особливостями відтворення населення країни регіону належать до першого типу, тобто характеризується низькими показниками народжуваності та смертності. Темпи приросту населення позитивні, але мінімальні: від 0,14% у Фінляндії і 0,16% у Норвегії до 0,9% у Ісландії. У Фінляндії найнижча у світі дитяча смертність, але найвища в Європі смертність від серцевих захворювань. У регіоні одна з найвищих в світі тривалість життя: у Швеції – 78,2 роки у чоловіків і 82,8 років у жінок, в Ісландії – 78,3 і 82,4 роки відповідно. Постійно знижується частка дітей у загальній кількості населення (19%), натомість зростає частка літніх людей (16%). За кількістю жінки переважають чоловіків (51% та 49% відповідно).

Расовий склад. Народи Північної Європи здебільшого належать до північної групи великої європеоїдної раси. Це переважно блондини зі світлим чи білявим волоссям, світлою шкірою та блакитними або сірими очима. На півночі Скандинавії, у Лапландії, живуть саамі, яких відносять до перехідної лапоноїдної раси, що увібрала в себе елементи європеоїдної і монголоїдної рас.

Етнічний склад. Значною мірою однорідний. Мешканці регіону належать до двох великих мовних сімей – індоєвропейської й уральської. Скандинавські народи є нащадками германських племен, які прийшли з півдня у 2300-2200 рр. до н.е. У ІХ-ХІ ст. н.е., в епоху вікінгів (від давньогрецького слова „вік” – затока, тобто мешканець затоки), скандинави завоювали північ Франції (Нормандію), Ісландію, Гренландію, Гебридські та Фарерські острови. За 5 століть до Колумба вони побували в Америці, залишивши поселення Він ланд (за припущенням на півночі острова Ньюфаундленд).

Шведська, норвезька, датська, фарерська та ісландська мови належать до скандинавської підгрупи германської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Ісландська мова практично не змінилася порівняно з давньою норвезькою мовою. Фінська належить до фінно-угорської групи уральської мовної сім’ї.

У Заполяр’ї, Скандинавії та Фінляндії (Лапландія) живуть саамі (лопарі або лапландці), які теж належать до фінно-угорської групи уральської сім’ї. Їх чисельність сягає 50 тис. осіб (з них 60% – у Норвегії, 30% – у Швеції і 10% – у Фінляндії). Традиційними їх заняттями є оленярство, рибальство й мисливство. Проте нині більшість лапландців проживає в містах і веде міський спосіб життя.

Населення майже всіх країн однонаціональне: у Швеції 94% становлять шведи, у Фінляндії 94% – фіни, у Норвегії 97% – норвежці, в Ісландії 98,3% – ісландці, у Данії 97% – датчани. Найбільша частка населення національних меншин – у Фінляндії (5,7% – шведи), тут впроваджено дві державні мови – фінську і шведську.

Релігійний склад. За релігійними ознаками всі країни належать до протестантської гілки християнства, де домінує лютеранство. Традиційно релігія значно-впливає на суспільно-політичне життя. Це виявляється, зокрема, в тому, що країни Північної Європи належать до клерикальних, і державні посади в них мають право обіймати тільки громадяни протестантського віросповідання.

Розміщення населення. Населення розміщується вкрай нерівномірно, що пов’язано насамперед із природними умовами регіону. Максимальна його густота – на півдні та на узбережжі Балтійського моря. Сконцентроване переважно поблизу морських узбереж, не далі 300 км (в Данії – не далі 60 км) від найближчого морського узбережжя. Дуже мало заселені північні, окремі гірські та заболочені райони.

Середня густота населення є однією з найнижчих у Європі – від 10 до 50 осіб/км². Великі північні райони Швеції, Норвегії, Фінляндії і центральна Ісландія майже незаселені. Набагато густіше (127 осіб/км²) і рівномірніше заселена Данія.

Північна Європа – урбанізований регіон, частка міського населення коливається від 61% у Фінляндії до 93% у Ісландії. Переважають невеличкі міста, робітничі селища – портові, рибальські, лісоексплуатаційні, гірничодобувні. У Данії й Ісландії міськими вважаються поселення від 200 мешканців і більше, у Швеції та Норвегії – 250 і більше.

Найбільшими агломераціями є Стокгольм (1,9 млн. осіб), навколо якого сконцентровано майже 50 малих і середніх міст, та Копенгаген (1,3 млн. осіб), який вирізняється своєю культурною спадщиною.

У сільській місцевості домінує розселення фермерського типу. Населення мешкає переважно на хуторах або в садибах.

Трудові ресурси. Становлять понад 12,5 млн. осіб. Найбільша кількість трудових ресурсів – у Швеції (до 4,5 млн.), Данії – 2,9 млн.), Фінляндія (2,6 млн.). Багато активного населення зайнято у сфері послуг (майже 40%). У виробництві найбільше зайнятих у Норвегії (41%), а також у Фінляндії (29,5%), Швеції (28%), Данії (24%), трохи менше – в Ісландії (15%). Пенсійний вік у країнах регіону однаковий для чоловіків і жінок – понад 60 років (у Данії – 67 років, у Фінляндії – 65 років).

Трудовим ресурсам країн Північної Європи традиційно притаманний високий рівень освіти та професійно-кваліфікаційної підготовки. Відповідно й вартість робочої сили досить велика. Високу трудову активність виявляють жінки, частка яких серед працюючих дуже значна, особливо серед представників розумової праці.