У країнах Північної Європи переважає обробна
промисловість за значної частки електроенергетики, видобування мінеральної
сировини і розробки лісів (крім Данії та Ісландії). Промисловість Швеції,
Норвегії та Фінляндії розміщена переважно в південних районах, особливо в
портових містах. У центральних і північних районах, які займають 2/3 території,
розташовані лише окремі центри гірничорудної, лісової та рибної промисловості,
а також ГЕС.
У світовому поділі праці основними галузями
спеціалізації є енергетика, металургія, лісопереробна промисловість,
машинобудування.
Енергетика. Галузь базується як на власних ресурсах (уран,
торф), так і на імпортних (нафта, мазут). Країни виробляють 365 млрд. кВт
електроенергії щорічно. У Норвегії та Ісландії майже всю електроенергію
виробляють ГЕС, у Швеції та Фінляндії на них припадає до 30%. Останнім часом
інтенсивно розвивається атомна енергетика у Фінляндії (частка АЕС – 33%,
побудовано 4 атомних реактори) і Швеції (10 атомних реакторів, які дають 45%
електроенергії в країні). За запасами гідроенергії Норвегія посідає Норвегія
посідає перше місце в Європі, а за щорічним виробництвом електроенергії на душу
населення – перше місце в світі.
У регіоні активно використовують нетрадиційні
джерела одержання енергії. Данія, наприклад, є лідером у світі за виробництвом
та використанням вітрових електричних приладів. В Ісландії 6,4% електроенергії
отримують на геотермальних станціях. Гаряча джерельна вода використовується для
опалення житлових і виробничих приміщень та в оранжереях.
Металургія достатньо розвинута у Швеції, Фінляндії та
Норвегії завдяки великим запасам руд, забезпеченості електроенергією та водою.
Чорна металургія інтенсивно розвивається у Швеції, де вона має давні традиції й
випускає марки високоякісних сталей. Кольорова металургія, особливо енергоємні
галузі (виробництво алюмінію, нікелю, магнію, цинку), розвивається в Норвегії,
Швеції й Ісландії. У регіоні виробляють також концентрати титану і кобальту.
Машинобудування посідає перше місце у структурі
промисловості регіону. Традиційна галузь – суднобудування. Фінляндія має міцні
позиції у виробництві криголамів (до 50% всього світового виробництва), бурових
установок і платформ, прогулянкових яхт; Норвегія й Швеція – у суднобудуванні для
рибальства; Данія однією з перших у світі почала будувати нафтопродуктовози,
випускає також танкери, контейнеровози та двигуни для суден, поставляючи їх
здебільшого на зовнішні ринки.
Визнаним у світі є шведське автомобілебудування,
де на найбільших концернах („Вольво”, СААБ, „Сканіа”) випускають 338,5 тис. автомобілів.
З 60-х років ХХ ст. у регіоні бурхливо
розвивається електронна та електротехнічна промисловість, зокрема виробництво
побутової техніки та засобів зв’язку: спочатку у Швеції (фірми „Ерікссон” та
„Електролюкс”, які нині єчастинами
транс національних корпорацій), потім у Фінляндії (фірма „Нокіа”). Данія є
одним з найбільших у світі виробників кабелю, що використовується на поверхні
землі і на дні морів та океанів. У значних масштабах випускають оптичний кабель
для передавачів, приймачів, телевізійної мережі та кабельного телебачення.
Дедалі вагомішими стають позиції країн регіону і в
новітніх наукомістких виробництвах – роботобудуванні (Швеція), виробництві
медичної апаратури та устаткування для вітрових електростанцій (Данія) тощо.
У Швеції досить розвинуте виробництво
металомісткого промислового устаткування, важких машин (особливо будівельних) і
верстатів, локомотивів і вагонів, підшипників, інструментів тощо. Датська фірма
„Пасилак” є найбільшим постачальником на світовий ринок передової технології
для молочної промисловості.
Хімічна промисловість. Переважають традиційні виробництва
(лісохімія, виробництво мінеральних добрив, хлору, кислот, соди, синтетичного
каучуку). Сільське господарство сприяло встановленню в регіоні (особливо у
Данії) розвитку фармацевтичної промисловості (найбільше в світі виробництво
інсуліну, тваринних антибіотиків тощо).
Деревообробна і целюлозно-паперова
промисловість є
однією з найдавніших і найважливіших галузей спеціалізації регіону, що
інтенсивно розвивається у Швеції, Фінляндії, Норвегії, які є одними з головних
експортерів у світі високоякісного паперу і целюлози. Лісопаперова
промисловість за рівнем технічного оснащення посідає одне з провідних місць у
світі. Останніми роками тут різко підвищено ступінь комплексної переробки
деревини, активно відбувається перехід від механічної її обробки до хімічної.
Харчова промисловість. Найзначніший її розвиток спостерігається
у Данії, яка виділяється глибокою переробкою сировини в молочній і
м’ясопереробній промисловості (дає 1/3 світового експорту свинини, бекону і
шинки та 1/10 масла і сиру). Молочний напрям має харчова промисловість
Фінляндії. У Норвегії та Ісландії однією з головних є рибопереробна (морожене
філе, рибне борошно, жир та консерви). Данія традиційно є головним
постачальником на світовий ринок райдужної форелі.
Останніми роками Північна Європа з регіону,
традиційно орієнтованого на сировинні галузі промисловості, поступово
переходить до випуску продукції наукомісткої та глибокої промислової переробки.