Природні умови і ресурси Південної Європи

Природні умови. Регіон розташований на півостровах Середземного моря – Піренейському, Апеннінському і Балканському. Середземне море багато в чому визначило подібність природних умов регіону. Для південно-європейських ландшафтів характерні сусідство гір і моря, значне розчленування берегів, мальовничі й унікальні ландшафти.

Південна Європа є найбільш гірським європейським регіоном, гори займають3/4 його площі. Найвищими системами є Альпи, Апеннінські, Балканські та Піренейські гори. У материковій частині Італія відділена від іншої частини континенту найвищою в Європі гірською системою Альп. Їх дуга тут простягається із заходу на схід майже на 1200 км. Найвища західна її частина – давній герцинський масив, утворений кристалічними породами. Саме тут знаходяться найвищі вершини – Монте-Бьянко, або Монблан (4807 м), Монте-Роза (4634 м), Червина (4478 м). На південь Альпи знижуються до 1000 м над рівнем моря (Приморські Альпи), на схід ланцюг гір розходиться віялом, а висота їх зменшується до 2000 м (Каринтійські Альпи).

Апенніни досягають довжини майже 1200 км, висоти до 2912 м (гора Корно). Складчаста основа гір створена альпійськими горотворними рухами і сформовано переважно вапняками, сланцями, піщаниками. На південному заході розташовані ділянки вулканічного походження. Вершини Апеннінських гір вкриті субальпійськими та альпійськими луками, а схили використовуються переважно як пасовища.

Піренейські гори відокремлють Піренейський півострів від Середньої Європи. Його Довжина – майже 450 км, висота – до 3404 м (Піко-де-Ането). Піренеї – альпійська складчаста система з монолітною осьовою зоною, складне поєднання прямолінійних хребтів, що мають альпійський рельєф, і середньовисотні плосковершинні масиви. На заході гір розвинуті переважно вапняки, у центральних і східних частинах – кристалічні породи. Льодовики займають площу до 40 км².

Балканські гори мають висоту до 2376 м (гора Ботев) і утворені переважно сланцями, гранітами, вапняками і піщаниками. Північні схили здебільшого пологі, а південні – більш стрімкі.

На території регіону є й невисокі гірські системи: Іберійські, Кантабрійські гори, Пінд та інші. Усі вони належать до альпійської зони складчастості, їм властива підвищена сейсмічна активність. У регіоні розвинуті вулканічні явища: найбільші й найвідоміші вулкани – Етна (3340 м), Везувій (1277 м), Стромболі (926 м).

Низовини невеликі за площею і розташовані вздовж узбережжя і в долинах великих рік.

Клімат на більшій частині території типово середземноморський, із сухим жарким літом, м’якою дощовою зимою, ранньою весною і довгою теплою осінню, що сприяє сільському господарству і рекреації. Середні температури липня коливаються від +21^оС у Португалії до +27^оС у Греції, температури січня становлять в середньому -1^о..+9^оС. Опади бувають переважно у зимовий період – 500-1200 мм. Влітку дуже часті посухи, особливо в Греції та Італії.

Природні ресурси. У регіоні відчувається гостра нестача паливних корисних копалин. Тут майже немає нафти, дуже мало природного газу і вугілля. Проте багатими є поклади різноманітних металів, особливо кольорових: бокситів (Греція належить до трійки європейських лідерів),  ртуті, міді, поліметалів (Іспанія, Італія), вольфраму (Португалія). Величезні запаси будматеріалів – мармуру, туфу, граніту, цементної сировини, глин. Наприклад, Іспанія і Португалія є найбільшими в Європі виробниками цементу, черепиці, стінних матеріалів. На острові Наксос (Греція) розташоване найбільше у світі родовище наждаку.

У південноєвропейських країнах недостатньо розвинута річкова мережа, невеликими є розміри річкових басейнів, переважають короткі й бурхливі річки, що стрімко падають з гір. Багато рік влітку міліють або пересихають. У карстових районах є зникаючі річки з підземними річищами. Для судноплавства використовують лише найповноводніші річки (По, Тахо та інші). В Італійських Альпах розташовані мальовничі гірські озера: Комо, Лаго-Маджоре та інші.

Країни регіону бідні на деревину. Великі масиви лісів збереглися лише в Піренеях та Альпах. Середня лісистість регіону – 28%. Найбільші лісові масиви – в Португалії (40%) та Андоррі (35%), а мінімальна лісистість – на Мальті (1%).

Природно-рекреаційні ресурси надзвичайно багаті. Це теплі моря, багатокілометрові піщані пляжі, пишна рослинність, мальовничі ландшафти, численні морські та гірські курорти, а також місцевості, сприятливі для альпінізму і гірськолижного спорту тощо. У регіоні розташовано 14 національних парків.

Унікальний природно-ресурсний потенціал регіону сприяв значному розвитку аграрного сектору та туристично-рекреаційної діяльності в його країнах.