-> Сільське господарство
|
Південна
Європа є аграрним регіоном із давніми традиціями. За стандартами ЄС сільське
господарство більшості країн регіону недостатньо ефективне. Фермерські
господарства невеликі за площею, переважно не більші 5 га. Малі господарства
малопродуктивні й мало товарні. Причини
відсталості сільського господарства різноманітні: переважання екстенсивних форм
господарювання, наявність подекуди феодальних пережитків; низький рівень
механізації, хімізації та енергоозброєності селянської праці; вікова
роздрібненість земельних наділів. Врожаї вирощують згідно з традиціями, без
урахування умов ринку, стану ґрунтів. Рослинництво. В усіх країнах регіону воно переважає над
тваринництвом. За обсягами вирощування домінують „середземноморські культури”.
Культивують також зернові: пшеницю (переважно в центральних та південних
районах країн регіону), кукурудзу (в північних районах), жито та овес (на
територіях, прилеглих до Альп та Піренеїв). Тверді сорти пшениці (для
макаронної промисловості) вирощують на півдні Італії. Значні території зайняті
під рис (в Іспанії найвища його врожайність у Європі – 60-70 центнерів з
гектара, а Італія посідає перше місце в Європі за його зборами). Здебільшого
для зернових використовують богарні землі. Серед
технічних культур найважливішими є: у групі олійних – оливи, плантації яких
поширені на значних площах країн регіону; у групі цукроносних культур домінує
вирощування цукрових буряків (особливо в Паданській низовині на півночі Італії
та центральних районах Іспанії), на півдні Іспанії розташована єдина в Європі
місцевість, де вирощують цукрову тростину. Португалія та Іспанія найбільше у
світі виробляють кори з коркового дуба. В незначних кількостях в Іспанії та
Італії вирощують бавовник, а Греція є провідним в Європі виробником цієї
культури. Культивують ефіроолійні культури (найбільше на території Італійської
Рив’єри) – троянду, лаванду, шавлію тощо. Великі площі
зайняті під овочі: помідори (італійська область Кампанія), капусту, салат,
цибулю. У Сан-Марино галуззю сільськогосподарської спеціалізації є вирощування
зеленої цибулі на експорт. Значними є обсяги вирощування баштанних культур. Середземноморський
теплий клімат якнайкраще сприяє розвитку садівництва. На півночі поширені
яблуні, груші, вишні, сливи, ближче до півдня – інжир, абрикоси, персики,
гранат, мигдаль, волоські горіхи. З метою експортування вирощують цитрусові
дерева: апельсини (в Іспанії, Італії, Португалії, Греції), лимони (особливо в
Греції). Тільки на південному сході Іспанії плодоносять в Європі фінікові пальми. Країни регіону
є одними з найбільших виробників винограду. Так, Італія займає перше місце в
світі за збором винограду (8,6 млн. т) та виробництвом вина (поділяє першість з
Францією – 5,1 млн. т). Іспанія (4-те місце в світі за збором винограду та 3-тє
– за виробництвом вина) та Португалія також є провідними виробниками
виноградарської продукції. Внаслідок
переважання у структурі сільського господарства рослинництва зі спеціалізацією
на плодівництві та садівництві регіон часто називають „садом” і „городом"
Європи. Тваринництво. Воно традиційно є другорядною галуззю сільського
господарства (умови Середземномор’я для нього не сприятливі), але набуває
дедалі більшого значення. Розводять переважно кіз (9,7 млн. голів), велику
рогату худобу (15 млн.), свиней (37,8 млн.), овець (45,2 млн.) та птицю.
Молочну худобу вигодовують здебільшого на альпійських пасовищах. Окремим
напрямом тваринництва в Іспанії здавна є вирощування биків для кориди. Рибальство розвинуте недостатньо. Причиною цього є невеликий
шельф (слабка кормова база для риби) і давнє освоєння моря (велика вичерпаність
рибних багатств). Загальний вилов риби – 1,3 млн. т, лідирує Іспанія – 768 тис.
т. |
