Загальні відомості про Східну (Центральну) Європу. Її ЕГП

Країни Східної (Центральної) Європи отримали соціально-політичну й економічну цілісність на початку 90-х років ХХ століття. Це пов’язано з розпадом колишнього СРСР і соціалістичної системи, утворенням незалежних держав. Регіон охоплює 10 країн.

Країни Східної Європи

Економіко-географічне положення (ЕГП) Східної Європи вирізняється такими особливостями:

- межування на заході з високорозвинутими країнами, а на сході й південному сході – з Росією і країнами Південно-Східної Європи – потенційними ринками збуту для Східної Європи;

- проходження через регіон транс’європейських транспортних магістралей меридіонального і широтного напрямків. Перші з них зв’язують Скандинавські країни та Фінляндію з країнами Дунайського басейну і Південної Європи, а другі забезпечують зв’язок між сходом і заходом материка;

- центральне положення між заходом і сходом європейського масиву країн;

- вихід до морів (Балтійського, Чорного та Азовського), що забезпечує пряму вигоду для транспортно-торговельних зв’язків;

- велика протяжність території регіону з півночі на південь, різноманітність природних умов, що істотно впливає на спеціалізацію сільського господарства, геологічна та тектонічна будова території – на розміщення різних видів мінеральної сировини.

За останні 15 років на ЕГП району істотно вплинули такі події на політичній карті світу:

- розпад СРСР, утворення незалежних країн;

- об’єднання Німеччини;

- розпад Чехо-Словаччини, внаслідок чого утворились дві самостійні держави: Чехія і Словаччина;

- поява на південних кордонах „нестабільних” щодо військово-політичного стану сусідів – балканських країн.

Друга половина 80-х років ХХ ст. увійшла в історію цих країн як період докорінних соціально-політичних змін. У Польщі, Угорщині, Чехо-Словаччині, НДР, Болгарії, СРСР зазнали краху політичні режими, запроваджені після Другої світової війни за зразком сталінської адміністративно-командної системи. Правлячі комуністичні та робітничі партії одна за одною втрачали монополію на владу, більшість із них розпалися.

Політичні та соціально-економічні зміни вплинули на формування сучасної політичної карти Східної Європи. Внаслідок розпаду СРСР утворились такі незалежні держави в регіоні: Латвія, Литва, Естонія, Білорусь, Україна, Росія. Виникло нове політичне та економічне об’єднання – Співдружність Незалежних Держав (СНД). Країни Балтії до нього не ввійшли.

У процесі глибоких революційних змін країни Східної Європи вступили в період політичних та економічних реформ, активно стверджуючи принципи реальної демократії, політичного плюралізму (багатопартійності), ринкової економіки. Розбудовується багатоукладна економіка з рівноправними формами власності, у тому числі приватною, формується інститут громадянського суспільства, наявна тенденція врахування розрізнених економічних, політичних, національних і культурних інтересів різноманітних груп населення.

Завдяки цим процесам низка країн регіону зазнали таких змін економічного і соціально-політичного характеру, які дозволили їм стати рівноправними членами ЄС та поповнити склад військово-політичного блоку НАТО.

Усі країни регіону входять до ООН. Росія Україна й Білорусь – до СНД. До складу ЄС та НАТО входять Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія.