Головне, що вражає у всій Руанді, – це велика
кількість людей. В кожній частині невеликої країни можна побачити натовп з
босоногих людей.
Населення крихітної Руанди (площа – 26,3 км2)
складає 8,6 млн. осіб. Густота населення – 327 осіб на 1 км2. При цьому
чисельність жителів Руанди постійно зростає (для прикладу ще 25 років тому в Руанді
жило всього 3,8 млн. осіб, а густота населення вже тоді була рекордною для
всієї Африки). Лише 2% людей живуть в містах й не пов’язані із землею.
Руанда володіє родючими вулканічними ґрунтами.
Вона розташована біля самого екватора. Тут можна збирати по три врожаї на рік.
В центрі столиці Кігалі знаходиться невеликий, але
шумний ринок. Вважають, що він і дав початок місту. Коли в 1892 році німець
Оскар Батман першим з європейців дістався до цих місць, міста ще не було, а
базар існував.
В 1907 році німецькі колоніальні власті створили
по-сусідству з ринком свою штаб-квартиру, побудували невелике поселення й
почали торгувати з туземцями.
На зміну німецьким колонізаторам прийшли
бельгійські. Кігалі стало центром колоніальної провінції, а заразом і
торгівельним. Ринок розрісся ще більше. Місцеві жителі продають тут кукурудзу,
сорго, батат, банани.
Зараз ринок є своєрідним відображенням економіки
країни. На столичному базарі, як і на внутрішньому ринку країни все ще
відчувається нестача продовольства. На своїх крихітних полях селяни сіють трохи
сорго, квасолі, гороху, батат, маніоку. Їх доля в сільськогосподарському
виробництві величезна: вони дають 80% продовольчої продукції. Але вона повністю
споживається самими селянами. Більшість жителів Руанди й досі живе натуральним
господарством.
Ринкові відносини в Руанді ще не набули значного
розмаху. Зараз дохід на душу населення в Руанді залишається чи не найнижчим у
всьому світі.
