Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Наше опитування
Як ви відпочивали цього літа?
Всього відповідей: 700
Статистика

Всього онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Занзібар

Головна -> Матеріали -> Додаткові розділи -> Прогулянка по материках -> Африка -> Занзібар

Занзібар – місто на однойменному архіпелазі в Індійському океані. Перший погляд на Занзібар зачаровує: на фоні струнких пальм витягнулись в ряд білі палаци, які наче стоять на самій поверхні води. Вулиці міста утворюють своєрідний лабіринт.

Занзібар вражає своєю чистотою. Кораблі зупиняються далеко на рейді й тому тутешні береги не забруднюються.

Як і інші східні міста, Занзібар будувався доволі хаотично. Вузькі вулиці звиваються між будинками, постійно змінюючи свою ширину й утворюючи зигзаги. Вулиці, за винятком декількох найбільших, не мають назв.

В найбільшу спеку між 12 і 15 годинами місто наче вимирає. Люди шукають затінених місць в нішах, прохолодних галереях, під деревами й кущами.

Тут зустрічаються представники різних народностей, одягнених в найрізноманітніші національні костюми: молоді граціозні індіанки, одягнені в сарі й стрункі, високі індійські хлопці в елегантних білих сорочках і шортах, бородаті араби в довгих каптанах, суахілі в білих шапках і мусульманські жінки, закутні в покривала.

Яскраве враження залишають обряди та звичаї жителів.

Центральна вулиця називається Мейн-Роуд (головна вулиця). На ній розташовано немало будинків, пов’язаних з багатьма історичними подіями. Один з них носить ім’я Девіда Лівінгстона. В цей будинок африканці-носильники принесли його тіло з Бангвеоло, після того як цілих дев’ять місяців пробирались через джунглі й болота.

В районі головної вулиці знаходиться старий невільничий ринок. Туди веде вузька вулиця, яка називається Провулком самогубців, – в знак пам’яті про численні трагедії, пов’язані з работоргівлею.

На місці невільничого ринку тепер підноситься храм Христа, обсаджений з усіх сторін деревами. Його фундамент був закладений в рік смерті Лівінгстона. Всередині церква дуже красива. В храмі зберігаються документи, що стосуються боротьби з работоргівлею. Над кафедрою висить розп’яття, зроблене з гілок того ж дерева під яким на березі озера Бангвеоло поховано серце Лівінгстона. На меморіальній дошці, прибитої до однієї зі стін, напис: „На славу й пам’ять про Лівінгстона й інших дослідників Африки, добрих і мужніх людей, які звільняли рабів й старались наблизити становлення справедливості, не шкодуючи власного життя”.

Занзібар дуже довго залишався найбільшим невільничим портом на всьому східно африканському узбережжі.

Кораблі, на яких перевозили рабів, – доволі  великі, водотоннажність до ста й більше тонн, з високою прямою кормою, часто прикрашеною різьбою по дереву, з низьким сильно вигнутим носом. Частіше всього у них буває дві щогли з довгими реями й трикутні вітрила. З попутним вітром вони несуться швидко по хвилях, але проти вітру дуже повільні. Зараз ці кораблі перевозять вантажі: фініки, килими, вироби з бронзи, шкатулки й інші товари з країн Південно-Західної Азії.

Форма входу
Пошук
Друзі сайту

geoswit © 2009-2017