Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Наше опитування
Як ви відпочивали цього літа?
Всього відповідей: 752
Статистика

Всього онлайн: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0

Населення Східної Європи

Головна -> Матеріали -> Соціально-економічна географія світу -> Регіональна географія -> Східна (Центральна) Європа ->
-> Населення

Чисельність населення. На території Східної Європи без урахування Росії проживає 128,2 млн. осіб, з урахуванням європейської частини Росії – 271 млн. Найбільша чисельність населення припадає на Україну та Польщу. В інших країнах вона коливається від 1,3 до 10,2 млн. осіб.

Демографічні особливості. Демографічна ситуація є досить складною, що зумовлено наслідками Другої світової війни, зростанням урбанізації та пов’язаним із нею промисловим розвитком держав.

Як і в більшості інших європейських країн, природний приріст населення в останні десятиліття суттєво зменшився, передусім внаслідок різкого зниження народжуваності. Крім Словаччини (+0,15%), в усіх країнах регіону природний приріст був від’ємним і коливається від -0,06% у Чехії та Білорусі до -0,67% у Латвії та -0,64% в Естонії. Скорочується чисельність молодого населення – показники народжуваності нижчі від рівня смертності, що зумовило процес старіння нації. Помітно зросла кількість осіб старших вікових груп (від 65 років і більше), яка становить 16%, натомість скорочується частка молоді (до 14 років) – 14% всього населення. За статевим складом населення переважають жінки (53%).

Расовий склад. Серед мешканців регіону переважають представники перехідної (середньоєвропейської) групи європеоїдної раси, із середньоінтенсивною пігментацією шкіри, різноманітним кольором очей (блакитні, сірі, зелені, карі), волоссям усіх відтінків: від білявого до темно-каштанового та чорного. На півночі європейської частини Росії та на узбережжі Балтійського моря мешкають групи північних європеоїдів, які відрізняються значною депігментацією шкіри, очей та волосся. В районі Кольського півострова в Росії проживають невеликі групи саамів, які належать до перехідної лапоноїдної раси, що склалася в процесі тривалої взаємодії північних європеоїдів та монголоїдів.

Етнічний склад. Країни мають здебільшого неоднорідний етнічний склад. У багатьох із них серед національних меншин переважають росіяни, наприклад у Латвії (34%), Естонії (30%), Україні (22%), Білорусі (12%), Литві (9%). В інших країнах: угорці – в Словаччині, цигани – в Угорщині та Словаччині, словаки – у Чехії. Єдиною мононаціональною країною є Польща, де поляки становлять 98,5% населення, а найбільш багатонаціональною – Російська Федерація, на території якої мешкають понад 100 національностей.

Населення належить переважно до двох мовних сімей: індоєвропейської – найчисельнішої, у складі слов’янської групи (росіяни, українці, білоруси, поляки, чехи, словаки) та балтійської групи (латиші, литовці); уральської, представленої фінно-угорською групою (угорці, естонці).

Релігійний склад. У регіоні домінує християнство, представлене всіма напрямами: католицизм сповідують у Польщі, Чехії, Словаччині, Литві, значна кількість угорців та латишів; православ’я – в Україні, Росії, Білорусі; протестантство (лютеранство) – в Естонії, більшість латишів і частина угорців; до уніатської (греко-католицької) церкви належать західні українці та західні білоруси.

Розміщення населення. Населення розміщене відносно рівномірно. Середня густота – майже 46,5 осіб/км2, максимальна – в Чехії (129 осіб/км2), високі показники (понад 100 осіб/км2) спостерігаються в Польщі, Словаччині, Угорщині, мінімальні – в європейській частині Росії (33 особи/км2) та Естонії (28 осіб/км2). Арктичні острови постійного населення не мають.

Рівень урбанізації невисокий – в середньому 67%. Максимальні показники – в Чехії (74%), Росії (73%), Білорусі (71%), Естонії (71%), мінімальні – у Польщі (62%) і Словаччині (58%). Чисельність міського населення постійно збільшується.

У регіоні дуже густа мережа міських поселень, більша частина яких існує вже декілька століть. Унікальною не тільки для Польщі, а й загалом для Європи є Верхньосілезька агломерація (3,4 млн. осіб), яка становить суцільну міську забудівлю із понад 30 міст і робітничих селищ у межах Верхньосілезького вугільного басейну. Центр агломерації – місто Катовіце. Переважна більшість міських жителів зосереджена в столичних агломераціях: Московська (12,1 млн. осіб), Київська (3,4 млн. осіб), Будапештська (2,6 млн.), Варшавська (2,3 млн.), Мінська (1,7 млн.), а також у великих промислових: Харківська (2 млн. осіб), Донецько-Макіївська (1,95 млн.), Нижньоновгородська (1,9 млн.), Дніпропетровсько-Дніпродзержинська (1,7 млн.), Самарська (1,5 млн.) тощо. Великі агломерації на території країн СНД потребують певного обмеження в подальшому зростанні й промисловому розвитку і суворого дотримання соціально-екологічних нормативів.

Міський спосіб життя значною мірою характерний і для сільської місцевості західних країн регіону (Чехія, Словаччина, Польща, Угорщина). Сільське населення має різний тип розселення: груповий (села) – у центрі, на півдні й сході регіону; хутірський – у Прибалтиці та Польщі. Села на півночі Росії переважно невеликі, часто з кількох дворів. Розміщені вони в долинах рік на значних відстанях одне від одного.

Трудові ресурси. Вони становлять майже 121,8 млн. осіб. У промисловості зайнято 40-50% працюючого населення, у сільському господарстві – 20-50%, у невиробничій сфері – 15-20%. Внаслідок переходу до ринкових відносин у більшості країн істотно зросла кількість безробітних, які становлять в середньому 5-10% економічно активного населення (у Словаччині – 11,7%, Чехії – 8,9%, Естонії – 7,9%, Росії – 7,6%, Литві – 4,8%, Україні – 3,1%, Білорусі – 1,6%).

Із середини 90-х років ХХ ст. у країнах Східної Європи значно зросла економічна еміграції населення в пошуках роботи та сталих заробітків. Відчутною є й міграція всередині регіону зі східних районів (України, Росії, Білорусі) до економічно розвиненіших західних країн регіону – Польщі, Чехії, Угорщини.

Форма входу
Пошук
Друзі сайту

geoswit © 2009-2017