Промисловість Східної Європи

Провідною галуззю економіки країн регіону є промисловість, переважно обробна (машинобудування, металургійний комплекс, хімічна, легка й харчова тощо).

Паливно-економічний комплекс. На сьогодні тільки Польща та Україна використовують для енергетичних потреб значну кількість вугілля. Всі інші країни орієнтуються на імпортовані з Росії нафту й газ. Нафтопереробні заводи в більшості країн розміщені біля нафтопроводів: Полоцьк (Польща), Новополоцьк, Мозир (Білорусь), Кременчук, Лисичанськ, Дрогобич (Україна), Братислава (Словаччина), Мажейкяй (Литва).

Виробництво електроенергії становить 1384,8 млрд. кВт*год, її виробляють переважно на ТЕС, що працюють на кам’яному і бурому вугіллі, мазуті. Каскади ГЕС побудовано на Дніпрі, Волзі – Камі, р. Ваг (Словаччина). В Росії діє найстарша у світі АЕС – Обнінська, побудована у 1954 р., потужністю 5 МВт. АЕС функціонують у Литві (1 реактор потужністю 2,4 млн. кВт виробляє 70% електроенергії в країні, що є другим показником після Франції), Словаччині (6 реакторів дають 56% електроенергії), Угорщині (на 4 реактори припадає 37% електроенергії), Україні (15 реакторів потужністю 13,7 млн. кВт виробляють близько 50% електроенергії), Чехії (6 реакторів, 30% електроенергії), Росії (31 атомний реактор, 15% електроенергії). У Росії з 1968 р. діє Кислогубська припливна електростанція (поблизу Мурманська) потужністю 400 кВт.

Чорна металургія. Використовується як місцева, так і привізна сировина (залізна руда з України). Найбільшими металургійними районами і центрами регіону є Центральний район (Курська магнітна аномалія) і Череп овець (Росія), Донбас, Придніпров’я (Україна), Катовіце (Верхня Сілезія в Польщі), Острава, Кладно, Мост (Чехія), Кошице (Словаччина), Мішкольц, Дунауйварош (Угорщина). Потужне трубопрокатне виробництво сформувалося в Україні (Луганськ, Дніпропетровськ, Нікополь, Новомосковськ, Харцизьк).

Кольорова металургія. Простежується її зорієнтованість на виробництво алюмінію (Секешфехервар, Айка в Угорщині; Хібіни, Карелія, Урал в Росії), міді (Нижня Сілезія в Польщі, Урал в Росії), свинцю й цинку (Польща, Чехія, Словаччина, Україна, Росія), нікелю (Росія, Україна). За виробництвом та споживанням алюмінієвих виробів на душу населення Угорщина посідає одне з перших місць у світі.

Машинобудування. Важке машинобудування розвинуте в Росії, Україні, Польщі. Провідною галуззю спеціалізації стає енергетичне машинобудування. Його традиційним напрямом є виробництво потужних  парових котлів (Волгодонськ – Росія, всесвітньо відомий комбінат „Аттомаш”) та устаткування для атомних електростанцій (Харків – Україна).

Автомобілебудування зосереджено в усіх країнах, найбільш розвинуте в Росії, яка випускає щорічно понад 1,3 млн. автомобілів і посідає 13-те місце в світі (ЗІЛ – Москва, ГАЗ – Нижній Новгород, КамАЗ – Набережні Човни, ВАЗ – Тольятті, ПАЗ – Павлов, ЛіАЗ – Лікіно-Дульво), Україні – 215,7 тис. автомобілів (Авто-ЗАЗ – Запоріжжя, КрАЗ – Кременчук, ЛуАЗ – Луцьк, ЛАЗ – Львів), Білорусі – 23,1 тис. автомобілів (МАЗ – Мінськ, БілАЗ – Жодіно), Чехії – 604,9 тис. автомобілів („Шкода” – Пльзень, „Татра” – Копршивніце), Польщі – 625,4 тис. автомобілів (САН (автобуси) – Варшава), Угорщині – 152 тис. автомобілів („Ікару” – Будапешт). Тролейбусні заводи в Енгельсі (Росія) та Дніпропетровську (Україна) є провідними підприємствами цього профілю. Десятки підприємств виготовляють деталі, вузли й устаткування для автомобілів.

Залізничне машинобудування представлене у Росії (Калінінград, Коломна, Рязань, Твер, Митіщі), в Україні (Харків, Луганськ, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Маріуполь, Кременчук), у Чехії („Шкода” – Пльзень, трамваї – „ЧКД” – Прага), у Латвії (в Ризі виробляють електропоїзди), у Польщі (Верхня Сілезія).

Суднобудівні заводи і верфі побудовано в Росії (Санки-Петербург, Архангельськ, Мурманськ – морське суднобудування, Нижній Новгород – річкове), Україні (Миколаїв, Херсон – морське, Київ – річкове), Польщі (Гданськ, Гдиня, Щецин), Словаччині (Комарно – річкове). У Польщі, Росії, Україні випускають багатотоннажні судна (танкери, рефрижератори, траулери, суховантажні судна), а також малотоннажні баржі, ліхтеровози й катери. В усіх портах здійснюється ремонт суден. У Росії в Нижньому Новгороді вперше у світі освоєно випуск суден на підводних крилах. Атомні криголами виготовляють у Санкт-Петербурзі й Виборзі (Росія).

Авіаційна промисловість розвинута в Росії, Україні й Польщі. Електронна й електротехнічна промисловість значного розвитку набула у Польщі (виробництво телевізорів, радіо, засобів зв’язку), Угорщині (апаратні телефони, енергоустаткування), Латвії (VEF – радіо- і телефонна апаратура – Рига). Велике значення цієї галузі  також у Росії, Україні, Білорусі, Чехії.

Деякі галузі в Білорусі, Росії та Україні забезпечують машинами сільськогосподарське виробництво.

Хімічна промисловість. Домінуючими в ній є нафто-, газо- і вуглехімія. Мінеральні добрива (азотні, фосфатні, калійні) випускають у Росії, Україні, Білорусі, Угорщині, Естонія. Виробництво кіно- та фотоматеріалів розвинуте у Польщі, Україні („Свема”), Росії („Тасма”). Відходи сільськогосподарського виробництва в Росії та Білорусі переробляють на численних гідролізних заводах на спирт, кормові дріжджі, глюкозу, фурфурол. Найпотужніше розвинута хімічна промисловість у Польщі, Чехії, Словаччині, Україні, Росії.

Фармацевтика є традиційною галуззю для Словаччини, Польщі (POLFA), Угорщина („Хіноїн”, „Гедеон Ріхтер”) тощо.

Будівельна індустрія. Вона переробляє місцеву сировину і представлена виробництвом цементу, шиферу, залізобетонних конструкцій, стінних блоків, швидко зростає виробництво скла, панелей, легких заповнювачів (перліт, керамзит).

Лісова й деревообробна промисловість. Це найдавніша галузь господарства в Росії (північні території – Архангельськ, Котлас), Польщі (виробництво меблів), Словаччині (меблева і лісопильна промисловість), Чехії (фанерне і виробництво дерево-стружкових плит), Білорусі (сірникова промисловість – Борисов, Гомель, Пінськ), Україні (Полісся, Карпати). В країнах Балтії виробляють фанеру, меблі, музичні інструменти, збірні будинки, спортивний інвертар. Заготівля дров становить 41,2 млн м³.

Легка промисловість. Вона має давню історію. У регіоні сформувались текстильні райони: у Росії – Москва та Іваново, у Польщі – Лодзь. Розвинуті вовняна промисловість (Чехія, Польща, Росія), бавовняна (Росія, Естонія, Польща), лляна (Польща, Литва, Білорусь, Україна).

Шкіряно-взуттєва промисловість є специфічною галуззю для Чехії (м. Злін – підприємство „Томаш Батя”), Польщі (Варшава, Люблін), Угорщина (Будапешт), Росії (Москва, Санкт-Петербург), Білорусі (Вітебськ).

Харчова промисловість. Галузь є важливою у всіх країнах регіону. На півночі переважає переробка продукції тваринництва, на півдні – рослинництва. Провідними галузями є:

- у Польщі – рибна, цукрова, виробництво свіжоморожених овочів, фруктів, напівфабрикатів, м’ясопереробна;

- у Чехії – пивоваріння (пльзеньське пиво), цукрова, кондитерська;

- у Словаччині – цукрова, виноробна;

- в Угорщині – олійна, плодоовочеконсервна, м’ясопереробна, виноробна (токайські вина у місцевості Токай), виробництво свіжомороженої птиці;

- у Латвії й Естонії – молочна, м’ясопереробна, рибна;

- у Литві – молочна, м’ясопереробна;

- в Україні – борошномельно-круп’яна, олійно-жирова, цукрова, плодоовочеконсервна, м’ясопереробна, виноробна;

- у Білорусі – молочна, м’ясопереробна.

Всесвітньо відомі олівцева фабрика („Кох-і-Нор” у Ческе-Будейовіце виробляє 1 млн. олівців щодоби), вироби з бурштину (Юрмала в Латвії та Калінінград у Росії), іграшкова промисловість (м. Жодіно в Білорусі, де виробляють м’які іграшки). В Богемії (Чехія) ще в середні віки зародилося склодувне мистецтво. Богемський кришталь славиться у всьому світі, майже 500 років йому немає рівних. У деяких країнах регіону розвинуті художні промисли: розпис дерев’яних виробів (Хохлома в Росії, Петриківка в Україні), виготовлення іграшок із глини (м. Димков у Росії), виробів із кришталю (м. Гусь-Хрустальний, Дятьково в Росії).

Однією з важливих проблем розвитку промисловості в регіоні є застаріла матеріально-технічна база у деяких галузях, що працюють переважно на обладнанні повоєнних, а подекуди й довоєнних років випуску (особливо на більшості металургійних заводів старих промислових районів). Тому модернізація обладнання – одне з першочергових завдань промислових підприємств.