Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Наше опитування
Як ви відпочивали цього літа?
Всього відповідей: 1194
Статистика

Всього онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сільське господарство Східної Європи

Головна -> Матеріали -> Соціально-економічна географія світу -> Регіональна географія -> Східна (Центральна) Європа ->
-> Господарство -> Сільське господарство

Обсяги сільськогосподарського виробництва загалом забезпечують продовольчі потреби населення регіону. Можливості його екстенсивного розвитку (за рахунок розширення орних угідь) вже практично вичерпані, що стало передумовою інтенсифікації цієї галузі економіки. Головними її напрямами є механізація, хімізація, технологічне оновлення сільськогосподарського виробництва. Активно впроваджуються досягнення генетики.

У країнах з найбільш інтенсивним у регіоні сільським господарством (Чехія, Словаччина, Польща) тваринництво переважає над рослинництвом. В інших країнах (Росія, Україна, Угорщина, Білорусь) випереджаючими темпами розвивається рослинництво.

Рослинництво. Вирощування зернових, олійних і кормових культур, овочівництво, садівництво тощо є спеціалізацією регіону. Усі країни регіону є значними виробниками зернових культур. У північних районах висівають озиму пшеницю, а ближче до півдня – яру. Основними виробниками пшениці є Україна, Росія, Угорщина, Чехія. Жито – провідна зернова культура у Польщі, Білорусі, на півночі Росії та в країнах Балтії. Всі країни мають значні посіви ячменю, найбільші – у Польщі, Чехії, Словаччині, країнах Балтії та Україні. Овес вирощують у Польщі, в гірських місцевостях Чехії, Словаччини та України, гречку – переважно у лісостеповій зоні регіону. На південних територіях великі площі відведено під кукурудзу (найбільші її врожаї збирають в Україні, Угорщині, на півдні Росії).

Найважливішою технічною культурою у більшості країн є цукровий буряк, який вирощують переважно у лісостеповій зоні. За його виробництвом лідирують Україна, Угорщина, Польща, Центрально-Чорноземний район Росії. Перший у світі цукровий завод був побудований на початку ХІХ ст. у Нижній Сілезії. Україна, Угорщина, південні райони Росії вирощують соняшник – головну олійну культуру регіону. Північні зони з вологим, не дуже теплим літом мають найсприятливіші умови для вирощування льону-довгунцю. Його культивують у Польщі, Білорусі, Україні, північно-західних та центральних районах Росії, країнах Балтії.

Чехія як один із найбільших у Східній Європі виробників пива має значні плантації хмелю. Нечорноземні райони з піщаними та супіщаними ґрунтами Білорусі, Польщі, Росії, Чехії, України, країн Балтії є провідними виробниками картоплі, а Білорусь – світовий лідер за її зборами (майже 1000 кг на душу населення).

Усі країни вирощують різноманітні овочі (помідори, баклажани, перець, цибуля, огірки тощо). Деякі овочеві культури стали символами національної кухні: капуста – у Польщі (славнозвісну польську національну страву – біґос готують із тушкованої капусти), червоний перець (паприка) – в Угорщині (сільськогосподарські райони навколо міст Серед і Калоча, розташованих на півдні низовини Альфред, багато століть конкурують за першість у виробництві цієї культури).

Країни регіону мають великі площі садів. Яблуневими садами славляться Польща, Білорусь, Чехія, Україна. Абрикоси, груші, вишні, черешні, персики поширені на півдні Словаччини та Угорщини. У Польщі чимало сільськогосподарських підприємств займається вирощуванням ягід (полуниць, порічок, аґрусу та переробкою їх у свіжозаморожений продукт). Південні райони здавна займаються виноградарством – Причорномор’я та Крим в Україні, південний захід у Словаччині, південь у Чехії. Виноградники Угорщини займають 8 тис. га. На весь світ відоме токайське вино, яке виробляють із винограду, вирощеного на схилах вулканічної гори Токай (Угорщина). Більшу частину виноробства в Угорщині займають столові вина із сортів винограду, який зростає на піщаних ґрунтах межиріччя Дунаю і Тиси. Вирощують в регіоні й ефіроолійні культури. Україна, наприклад, відома кримськими плантаціями троянд, шавлії, лаванди, південь Росії – коріандром, анісом, кмином.

Тваринництво. Галузі тваринництва відповідно до різноманітних природних умов регіону представлені скотарством, свинарством, промисловим птахівництвом тощо. Скотарство має різні напрямки залежно від кормової бази. На півночі та в центрі регіону переважає розведення молочної та молочно-м’ясної великої рогатої худоби (Росія, країни Балтії, Польща, Білорусь), на півдні регіону (Угорщина, південь України та Росії) розводять здебільшого м’ясні породи. Загалом у країнах регіону нараховується 43 млн. голів великої рогатої худоби.

Залежним від кормової бази є й свинарство (51 млн. свиней). Беконний напрям розвинутий в Угорщині, Чехії, країнах Балтії, а в Україні, Польщі, Словаччині та Білорусі – м’ясо-сальний та сальний.

Вівчарство (тонкорунне) розвинуте в передгірських та гірських районах Карпат, Кавказу, південностепових районах України та Росії (22 млн. овець та кіз). Птахівництво (у районах розвитку зернового господарство) у промислових масштабах розвивається в Угорщині, Україні, Росії.

Угорщина, Польща, Україна та Росія мають досить численне поголів’я племінних та робочих коней. На Крайній Півночі Росії розводять північних оленів. У лісостепових районах, особливо в місцях значних посівів гречки, здавна займаються бджільництвом (Україна, Польща, південь Росії).

Рибальство. Морські країни регіону, особливо ті, що виходять до Балтійського моря (Латвія, Естонія, Польща, Росія), – виробники рибної продукції (славнозвісні естонські та латиські салака, шпроти тощо). Загальний вилов риби – 3,16 млн. т, на Росію припадає 2,5 млн. т (7-ме місце в світі).

Аграрні реформи в пострадянських країнах, розташованих у Східній Європі, є важливою передумовою подальшої інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

Форма входу
Пошук
Друзі сайту

geoswit © 2009-2024