Природні умови і ресурси Південно-Східної Європи

Природні умови. Країни регіону багаті на найрізноманітніші ландшафти помірного і субтропічного поясів, характерні для гірських, горбкуватих і рівнинних зон. Розташовані вони в безпосередній близькості один від одного й утворюють мозаїку ґрунтів, гідрологічних умов і рослинності. Найважливіші особливості природних умов пов’язані з будовою земної поверхні, де майже 70% території зайнято горами.

Гори альпійської складчастості в регіоні представлені найбільш високою і складною за будовою частиною Карпат, які в Румунії утворюють велике, неправильної форми кільце, що охоплює половину Східних Карпат, Південні Карпати і Західні Румунські гори. Вони складаються на заході з вулканічних порід, на сході – з флішових і вапнякових відкладів. Найпотужніша гірська система півдня – Динарське нагір’я, якому властиві карстові форми рельєфу. У регіоні розташовані Трансільванське плато, Македонські гори, Родопи, Стара Плані на тощо. Це сейсмічний регіон із частими потужними землетрусами. Рівнинні території займають незначні площі, представлені Нижньодунайською і східними окраїнами Середньодунайської низовин.

Своєрідності регіону надає Адріатичне узбережжя. Внаслідок опускання суші море затопило долини поміж хребтами, утворивши берег класичного далматинського типу. Тут багато витягнутих уздовж берега островів і півостровів, розділених  глибокими і зручними для судноплавства затоками і протоками.

Клімат на більшості території помірний континентальний, лише на півдні та південному заході – субтропічний середземноморський. Середні температури січня коливаються від -1^оС у Румунії до +1^о..+2^оС у Македонії, липня +21^о..+24^оС. Кількість опадів помітно зменшується з північного заходу до південного сходу. Для одержання стійких врожаїв тут зрошують великі площі.

Густа мережа рік належить до басейну Дунаю – другої за довжиною ріки Європи (2850 км). Площа басейну – 817 тис. км².  Вище Відня Дунай є переважно гірською річкою, потім (до ущелини „Залізні ворота”) тече Середньодунайською низовиною, далі – Нижньодунайською. Впадає у Чорне море, утворюючи велику дельту, де поділяється на 3 головних рукави (гирла). Між гирлами величезні площі зайняті плавнями, заболоченими та порослими очеретом ділянками: островами, вербняком, дібровами. Дунай має понад 300 приток, головні – Драва, Тиса, Сава, Морава, Олт, Сірет (Серет), Прут та ін.

Багато в регіоні озер. Найбільші з них розташовані у тектонічних западинах Динарського нагір’я: Скадарське, Охрідське, Шкод ер, Преспа тощо. Вони придатні для місцевого судноплавства, рибальства та водопостачання. Болгарська земля ставиться своїми цілющими водами (майже 500 джерел).

Природні ресурси.Гідроенергетичні ресурси регіону є одними з найпотужніших в Європі. Особливо великі вони у Боснії і Герцеговині, Словенії, Румунії, Болгарії, Албанії. Судноплавні лише значні ріки (Дунай та його притоки – Тиса, Сава, Драва).

Мінеральні ресурси різноманітні, але забезпеченість ними країн регіону неоднакова. Найбільші запаси кам’яного вугілля – у Трансільванії (Румунія), незначні – на захід від Софії у Болгарії. Буре вугілля залягає у Румунії, Сербії, Болгарії, Албанії, Словенії. Єдина країна регіону, яка цілком забезпечена власними нафтою й газом, – Румунія. Всі інші залежать від їх імпорту. Незначні запаси залізної руди є в Румунії, Сербії, Болгарії, Македонії, Боснії і Герцеговині, манганової руди – у Боснії та Герцеговині і Болгарії. Багаті на хром – Албанія та Македонія, на мідь – Болгарія. В регіоні є також поліметали (Румунія, Болгарія, Сербія), боксити (Хорватія, Боснія і Герцеговина, Сербія), ртуть (Словенія), золото (Румунські Карпати). Із нерудної сировини великими є запаси кам’яної солі (значні запаси – у Румунії, Болгарії), морських солей і соди (на морському узбережжі Болгарії знаходяться Поморійські озера, на основі мінералів яких виготовляють ліки та зубні пасти).

Ґрунтово-рослинний покрив більше зумовлений вертикальною поясністю, ніж широтною зональністю. Найродючіші ґрунти – чорноземи займають великі території у Румунії, Болгарії та Молдові. У дельті та заплаві Дунаю домінують болотно-торф’яні ґрунти.

Ліси, що вкривають понад 29% території, є національним багатством країн регіону. Багаті на ліси Румунські Карпати і Балканські гори. Лісові ресурси регіону є  основою для розвитку деревообробної, особливо меблевої промисловості в Румунії, Сербії, Словенії, Хорватії. На вершинах гір розташовані альпійські й субальпійські луки. Внаслідок багатовікової вирубки й випасання худоби в лісовій зоні утворилось багато лук вторинного походження, які використовуються як пасовища і сіножаті.

Є в регіоні значні рекреаційні ресурси: узбережжя Адріатики (Ядран, як його називають хорвати) з його історичними пам’ятками (Дубровнік, Котор), теплим блакитним морем і середземноморською рослинністю, альпійські та карпатські гірські краєвиди з мальовничими озерами (Блед, Бохинське), а також знаменитими карстовими печерами і цілющими мінеральними джерелами. Розташований тут 31 національний парк.

Сприятливі агрокліматичні ресурси зумовили розвиток досить значного аграрного сектору більшості країн регіону.