Природні умови і ресурси Північної та Центральної Азії

Природні умови. Здебільшого вони відносно сприятливі, але подекуди мають і негативний вплив. Більшість Азіатської частини Росії (2/3) – це райони крайньої півночі й вічної мерзлоти. У Центральній Азії величезні площі займають напівпустелі та пустелі, малопридатні для життя і господарювання.

Територія регіону переважно знаходиться на підвищенні. Гірські масиви та плоскогір’я займають 3/4 її території. Найбільші гірські ділянки оточують схід (Чукотське і Коряцьке нагір’я, Середньосибірське плоскогір’я, Сіхоте-Алінь, Верхоянський хребет та інші) і південь регіону (Тянь-Шань, Памір, Алтай, плоскогір’я Казахський дрібносопковик). Найвисокогірнішим масивом регіону є Памір (найвища точка – пік Комунізму, 7495 м), що являє собою епіплатформні гори кайнозойської складчастості Альпійсько-Гімалайського геосинклінального поясу. Найбільшою орографічною одиницею Східного Сибіру є Середньосибірське плоскогір’я, для якого характерне чергування широких плато і кряжів (Єнісейський кряж, Вілюйсбке плато, найбільше за висотою (1701 м) плато Путорана). Багато територій покриті вічною мерзлотою. У горах Середньої Азії зареєстровано понад 7000 льодовиків загальною площею майже 20 тис. км². Характерна висока сейсмічність, яка іноді досягає 8-9 балів за шкалою Ріхтера.

Рівнини мають алювіальне й акумулятивне походження, розташовані переважно в долинах рік і поблизу морських берегів. Західносибірська низовина є однією з найбільших низинних акумулятивних рівнин земної кулі. Її площа сягає 3 млн км². Поверхня слабко розчленована, з невеликими амплітудами висот (від 50 до 300 м). Переважають широкі плоскі межиріччя, складені моренними пагорбами і грядами. У південній частині багато западин, на місці яких іноді утворюються великі озера. Середня частина рівнини розчленована повільними ріками, багата на стоячі води на плоских вододілах. Цим зумовлені велика заболоченість і наявність торфу, особливо у Васюганьї. Болота вкривають приблизно 20-25% території низовини. У південній частині регіону розташована велика Туранська низовина (рівнина), для якої характерне чергування акумулятивних низовин і рівнин зі столовими плато (найбільше – Устюрт). На поверхні рівнини переважають полино-солянкові, псамофітні та ефемерні пустелі, які використовують як пасовища.

Кліматичні умови різноманітні, що зумовлено широтною поясністю. Клімат Азіатської частини Росії суворий, континентальний (на Далекому Сході близький до мусонного). Зима буває дуже тривалою, літо порівняно коротке. Опади випадають переважно влітку (300-500 мм). У Середній Азії особливо контрастними є температури дня й ночі, літа й зими, що властиво континентальному типу клімату.

Північ регіону має широку гідрографічну мережу, яка належить переважно до річкових систем Обі – Іртишу, Єнісею – Ангари, Лени, Амуру, Яни та ін. Ріки є важливими шляхами сполучення і джерелом водопостачання. Водні ресурси Сибіру і Далекого Сходу становлять приблизно 10% світових запасів прісної води. Багато великих рік судноплавні по всій довжині. Середня Азія багата на підземні води, значна кількість яких витрачається на живлення поверхневого стоку, забезпечення потреб населення та зволоження пасовищ.

У Сибіру є десятки тисяч озер. Тут розташований унікальне природне утворення – озеро Байкал, об’єм води в якому – 23 тис. км² (майже 1/5 світових запасів прісної води). Байкал є найглибшим (до 1620 м) континентальним водоймищем на земній поверхні. Це природна лабораторія, де можна вивчати закони еволюції водних організмів, формування прісноводної фауни.

Окремі райони Центральної Азії мають сприятливі агрокліматичні умови (особливо для вирощування деяких субтропічних культур: бавовнику, баштанних рослин, плодових дерев).

Природні ресурси. Багатство регіону – різноманітні мінеральні ресурси, представлені кам’яним вугіллям у Росії (Кузнецький басейн (Кузбас), Південно-Якутський басейн, перспективні Ленський і Тунгуський басейни), бурим вугіллям у Росії (Кансько-Ачинський басейн у Східному Сибіру), нафтою (південні райони Західного Сибіру, північ Сахаліну в Росії, півострів Мангишлак у Казахстані, туркменське узбережжя Каспію), газом (північ Західного Сибіру і Сахаліну в Росії, родовище Газлі в Узбекистані, східні райони Туркменістану) тощо.

Регіон багатий на рудні корисні копалини: залізна руда (Алтайські й Ангарські родовища в Росії, північний захід Казахстану), марганець (родовище Джезди у Казахстані), хром (північний захід Казахстану), мідь (родовища (Джезказган і Балхаш у Казахстані, Норільське в Росії), нікель (комплексне Норільське родовище), поліметали (Алтай), олово (Далекий Схід), золото (Сибір і Далекий Схід у Росії, Киргизстан), ртуть (у горах Тянь-Шань у Киргизстані).

Нерудні корисні копалини представлені фосфоритами (Джамбульське родовище у Казахстані), мірабілітом (затока Кара-Богаз-Гол у Туркменістані), алмазами (місто Мірний в Якутії).

Потенційні гідроенергоресурси оцінюються у 1900 млрд. кВт*год – енергія морських припливів. У Середній Азії обмеженість запасів води зумовила створення широкої мережі іригаційних споруд, за допомогою яких здійснюється регулювання водостоку. З метою зрошення споруджено більше 30 великих водоймищ (об’ємом понад 100 млн м³ кожне) і багато магістральних зрошувальних каналів, у тому числі таких, як Чуйський, Північний і Великий Ферганські, Аму-Бухарський, Каршунський, Гіссарський тощо. Унікальний Каракумський канал (завдовжки 1200 км) побудований у 1954 р. і простягається через південну частину пустелі Каракум.

Ліси Азіатської частини Росії складаються переважно із хвойних порід – сосни, ялиці, кедра, ялини, модрини, горіха маньчжурського, на півдні поширені береза й інші листяні породи. Лісовкрита площа становить 70% площі району. Загальні запаси деревини оцінюються у 74 млрд. м³. Ліси Сибіру і Далекого Сходу багаті не тільки на деревину, у них мешкають до 150 видів промислових тварин, у тому числі такі цінні як соболь, горностай, білка, промислові птахи, ростуть різноманітні цінні лікарські рослини (знаменитий женьшень), горіхи, гриби, ягоди. У Казахстані багато лісів (9 млн га) припадає на саксаульники. Середня лісистість країн Середньої Азії становить лише 5%.

Далекосхідний морський басейн багатий на рибу (до 20 видів: сардина-івасі, скумбрія, лососеві, сайра, оселедець, терпуг тощо) і морепродукти, з яких інтенсивно використовуються краби, креветки, кальмари, морський гребінець, морська капуста та ін.

Розвиток господарства країн регіону зумовлений передусім їх величезними природно-ресурсним потенціалом – одним із найбільших у світі. Недаремно Росію та Казахстан називають „геологічними коморами” світу.