Від самої Атлантики до Анд простягаються ліси.
Зелена країна так різноманітна, що здається фантастичною декорацією. Тут є
пальми, ліани, бамбук, епіфіти, дерева стрункі й з викривленими стволами, а
також такі, що ростуть майже горизонтально, численні кущі. Дивовижне
різноманіття форм і барв. Через кожні сто метрів тут простежується новий
пейзаж, з’являються нові види дерев.
В амазонських лісах дуже світло. Величезні тінисті
дерева ростуть розкидано. Завдяки цьому сонячні промені досягають землі й
освітлюють нижні яруси.
У амазонських дерев масивні стволи й відносно мало
листя, що нагадує листя сливи. Ці тверді, блискучі листки – кращий захист від
палючих сонячних променів і злив. Велетенські листки схожі на бананові не характерні
для тропічних лісів. Банани – це барвисте й, швидше, штучне прикрашення
тутешнього пейзажу. Зустрічаються вони поблизу жител.
Тропічний ліс Амазонії – це подвійний ліс: один –
звичайний, що росте на землі – це дерева, непрохідна гущавина кущів та бамбуку;
інший – росте над землею, на деревах і кущах – це паразити і епіфіти. Вони
додають тропічному лісу екзотичний колорит. Велика їх кількість й різноманіття
форм і кольорів змушує зачаровуватись цим пейзажем.
Цілий рік тут панує нестерпна спека. На протязі дев’яти місяців на величезній території лісу
наступає повінь.
В лісах зустрічаються величезні дерева сумауми, що
мають 20-30 метрів в окружності. З основ їх стволів тягнуться вверх могутні
паростки, що ще більше посилюють враження непоборної сили, диковинної краси й
незвичності.
Ліани стеляться по землі, окутують стволи,
простягаються між гілками. В цій плутанині неможливо знайти їх початок і
кінець.
В рослинному царстві особливе місце займають
орхідеї. Вони вражають різноманіттям кольорів, виділяють тисячі запахів.
Однак в тропічного лісу є й інша сторона. Хтось
вдало підмітив, що людина в цьому лісі двічі відчуває надзвичайну радість: в
перший день, коли осліплена казковими багатствами Амазонки, їй здається, що тут
справжній рай, і в останній день – коли він нарешті втікає з цього „зеленого
пекла”.
Відомо багато випадків, коли досвідчені
мандрівники й дослідники повертались звідти невиліковно хворими, а інколи й
взагалі не повертались, безслідно зникаючи в заростях. Тропічний ліс ревно
охороняє свої таємниці й багато сміливців стали його жертвами. Найбільша
небезпека – заблукати в лісі. Тому жоден індіанець не ризикне відправитись в
гущавину лісу, не залишивши за собою позначок на деревах.
Вздовж річки тягнеться безкінечний ліс. Тисячі
невідомих хвороб можна підчепити поблизу боліт. Мурахи й терміти, що пожирають
на своєму шляху все живе, хмари москітів й комарів, укуси яких отруюють кров,
отруйні змії, смертоносні павуки, дерева, що виділяють небезпечний дурман, -
все це робить ліси Амазонки насправді проклятим місцем.
І в той же час ці ліси – справжній рай, про який
можна тільки мріяти. Заглибившись в ліс, можна зустріти найдивовижніші чудеса
природи: квіти небачених форм і кольорів, таємничі орхідеї, метелики, колібрі,
мурашники, одним словом – безперестанне буяння життя.
|