Підземні води

Підземні води – це води, які знаходяться у верхній частині земної кори (до глибини 12-16 км) в рідкому, твердому й газоподібному стані. Основна маса підземних вод утворюється внаслідок просочування з поверхні дощових, талих й річкових вод. Підземні води постійно переміщуються як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямах. Глибина їх залягання, напрям й інтенсивність руху залежать від водопроникності порід. До водопроникних пород належать галька, пісок, гравій. До водопроникних (водотривких), які  практично не пропускають воду належать глини, породи без тріщин, мерзлі ґрунти. Шар гірської породи, в якому знаходиться вода називається водоносним.

За умовами залягання підземні води поділяються на такі види: верхові, які знаходяться в найвищому шарі; ґрунтові, які залягають на першому від поверхні постійному водотривкому шарі; міжпластові, які знаходяться між двома водотривкими горизонтами. Хімічний склад підземних вод різний й залежить від розчинності прилеглих порід. За хімічним складом розрізняють прісні (до 1 г рам солей на 1 літр води) й мінералізовані (до 50 г/л) підземні води. Природні виходи підземних вод на земну поверхню називаються витоками (джерелами). Вони утворюються зазвичай в понижених, де земну поверхню перетинають водоносні горизонти. Джерела бувають холодними (з температурою не вище 20^оС), теплими ( від 20^оС до 37^оС), і гарячими чи термальними (вище 37^оС). Джерела, які періодично фонтанують називаються гейзерами. Вони знаходяться в областях недавнього або сучасного вулканізму (Ісландія, Камчатка, Нова Зеландія, Японія).

Підземні води поповнюють колодязі, ріки, озера, болота; розчиняють різноманітні породи й переносять їх; забезпечують рослини водою.

Запаси підземних вод дуже великі, але поновлюються дуже повільно. Це необхідно враховувати при їх використанні. Також важливо охороняти воду від забруднень.