Давній період – віл епохи виникнення перших форм
держави до Vст. н.е. –
охоплює епоху рабовласницького ладу. У цей період відбувається розвиток
продуктивних сил: розширюється видобування корисних копалин, починається
будівництво вітрильних суден, іригаційних систем тощо. Швидко збільшується
кількість населення Землі, яка на початку нашої ери досягла 250-300 млн. осіб.
Водночас розширюється життєвий простір, відбуваються важливі географічні
відкриття регіонального значення.
Виникають міста – спершу як центри зосередження
ремісницького виробництва, а потім і торгівлі, яка особливо швидко розвивалася
в Середземномор’ї, Південній і Південно-Східній Азії. З містами пов’язаний
також розвиток науки, мистецтва, архітектури. Вважають, що в періоди розквіту
Рима та Константинополя в них мешкало 500-700 тис. жителів.
Розвиток продуктивних сил і товарного господарства
зумовив появу надлишкового продукту, приватної власності, розподіл суспільства
на класий утворення держав. Перші
держави виникли в найдавніших землеробських осередках. Населеність багатьох
тогочасних держав була значною: населення Римської імперіїстановило понад 50 млн. осіб, Індії та Китаю
– приблизно по 45-50 млн.
Разом з першими державами виникли і дві основні форми державного ладу:
монархія і республіка. Головним способом поділу територій у цей період були
війни