Особливістю наукової діяльності в епоху
науково-технічної революції (НТР) стало перетворення її досягнень на новий вид
ресурсу. Бурхливий розвиток усіх сфер науки зумовив інтенсивне накопичення
знань як інформаційного (інтелектуального ) ресурсу. За значенням він дорівнює
традиційним для минулих років матеріальним ресурсам – землі, корисним
копалинам, лісам тощо. Роль розвитку науки й техніки в світі постійно зростає,
попит на науково-технічні досягнення збільшується в країнах з різним рівнем
розвитку.
В залежності від ступеню розвитку науки й техніки
виділяють 4 типи країн: з високо розвинутими, розвинутими, нерозвинутими наукою
й технікою та відсталі в науково-технічному відношенні країни.
Країни з високорозвинутою наукою й технікою. Вони в широких масштабах впроваджують досягнення
науки в господарство (США, Японія, країни Західної Європи). Саме в цих країнах
(особливо в США) вперше з’явились такі утворення, як технополіси й технопарки.
Назва одного з перших в світі технополісів „Силіконова долина” (США, штат
Каліфорнія) навіть стала звичайною для означення подібних утворень в інших
країнах.
Країни з розвинутими наукою й технікою. Вони повільно впроваджують у господарство
наукові відкриття і технічні винаходи (Україна, Росія, країни Балтії, Чехія
тощо). За часів соціалістичного розвитку в цих країнах було створено потужну
науково-технічну базу. Вченими і дослідниками зроблено величезну кількість революційних
наукових відкриттів і винаходів, але більшість з них застосовувалась переважно
військово-промисловим комплексом або просто не побачила світу через
бюрократичні перепони.
Країни з нерозвинутими наукою й технікою. Такі країни інтенсивно засвоюють імпортні
науково-технічні досягнення (Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Сянгану,
Бразилія). Таким чином вони значно підвищили рівень соціально-економічного
розвитку, передусім завдяки прогресу в тих галузях економіки, які спираються на
досягнення науково-технічного прогресу (НТП). Поступово в них створюється
досить потужна власна науково-технічна й освітня база.
Відсталі в науково-технічному відношенні країни. До них належать більшість країн, що
розвивається. Їх загальна соціально-економічна відсталість і є причиною
нерозвинутої науково-технічної бази.
Положення цієї класифікації враховується для
оцінки можливостей співробітництва країн в науково-технічній сфері.