За цією класифікацією країни світу поділяють на:
1. Економічно розвинуті країни:
1)
Країни „Великої сімки”: США, Японія, ФРН, Франція, Велика Британія, Італія,
Канада;
2) Менш
значні насамперед європейські країни: Бельгія, Нідерланди, Люксембург,
Швейцарія, Австрія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія, Ісландія, Іспанія,
Португалія, Греція;
3) Країни
„переселенського капіталізму”: Канада, Австралія, Нова Зеландія, ПАР, Ізраїль;
4)
Країни Східної Європи.
2. Країни, що розвиваються:
1)
„Ключові країни”: Індія, Бразилія, Мексика (разом дають стільки промислової
продукції, скільки весь інший світ, що розвивається;
2) Нові
індустріальні країни: „Азіатські тигри” (Південна Корея, Сянган, Тайвань,
Сінгапур) й деякі країни Латинської Америки (Аргентина, Чилі);
3)
Нафтодобувні країни (насамперед країни Перської затоки);
4)
Країни, які відстають у своєму розвитку (із відсталою економікою та значними
феодальними пережитками): більшість країн, що розвиваються.
5)
Найменш розвинуті країни (їх 42): Бангладеш, Непал, Афганістан, Еритрея,
Сомалі, Чад, Нігер, Мозамбік тощо.
6) Китай
– окрема стаття зі своїми специфічними особливостями: поєднанням планової та
ринкової економіки.
|