Австрія - федеративна республіка. Проголошена 12 листопада 1918
р. Тимчасовими національними зборами. У березні 1938 р. Австрія була
приєднана до нацистської Німеччини. 15 травня 1955 р., після підписання
у Відні представниками СРСР, США, Англії, Франції й Австрії Державного
договору про відновлення незалежної і демократичної Австрії, що набрав
чинності 27 липня 1955 р., відновлена як суверенна незалежна держава в
кордонах 1938 р. Діє Конституція (Федеральний конституційний закон),
ухвалена 1 жовтня 1920 р. Набрала чинності 10 листопада 1920 р. в
редакції від 7 грудня 1929 р. Пізніше було прийнято ряд змін.
Глава держави - федеральний Президент, який обирається
на основі загального рівного виборчого права шляхом таємного
голосування строком на 6 років. Обраною вважається особа, яка отримала
більше ніж половину усіх визнаних дійсними голосів. Якщо така більшість
не зібрана, проводиться другий тур виборів. Тепер вважаються дійсними
лише голоси, подані за одного з двох кандидатів, які одержали у першому
турі найбільшу кількість голосів. Повторне обрання на черговий період
допускається лише один раз. Федеральним президентом може бути обрана
лише особа, яка має право брати участь у виборах до Національної ради і
яка досягла до 1 січня року виборів 35 років. Права бути обраними
позбавлені члени імператорських будинків чи родин, які колись належали
до таких.
Якщо президент не спроможний виконувати свої функції, то вони
переходять до федерального канцлера. Однак, якщо період неспроможності
президента перевищує 20 днів, то і його функції переходять до колегії,
що складається з першого, другого і третього голів Національної ради.
Функції президента визначені в основному дипломатичним протоколом
і мають церемоніальний характер. Але до його повноважень входить і
призначення федерального канцлера і за його поданням інших членів
уряду. Здійснює верховне командування федеральною армією. Протягом
всього терміну повноважень Федеральний президент не має права займатися
будь-якою професійною діяльністю або входити до складу будь-якого
загального представницького органу.
Федеральний Президент Австрійської Республіки - Хайнц Фішер.
Законодавча влада здійснюється парламентом, що
складається з двох палат: Національної і Федеральної рад. Національна
рада складається із 183 депутатів, що обираються за пропорційною
системою на 4 роки на основі рівного, прямого виборчого права шляхом
таємного голосування. Виборче право мають громадяни, які досягли на
день виборів 19 років, а право бути обраним мають громадяни, які
досягли 21 року. Федеральна рада обирається ландтагами (парламентами)
земель на строк своїх легіслатур за пропорційною системою відповідно до
чисельності населення окремих земель. Члени Федеральної ради не повинні
входити до складу ландтага, який їх делегує; однак вони повинні мати
право бути обраними до цього ландтага. Місце головуючого у Федеральній
раді посідають по черзі представники різних земель, які змінюють одне
одного через кожні півроку в алфавітному порядку найменування земель.
Головує від кожної землі той її представник, якого було висунуто в раду
першим. Спільні засідання Національної і Федеральної рад утворюють
Федеральні збори, за якими зберігається виняткове
право вирішення таких питань, як оголошення війни, прийняття присяги
Федерального президента. Головують по черзі голови Національної і
Федеральної рад, починаючи з голови Федеральної ради. Консультативним
органом Національної ради є Головуюча рада, до складу якої входять троє
голів Національної ради і голови парламентських фракцій.
Виконавча влада здійснюється федеральним президентом і
федеральним урядом. Федеральний президент призначає федерального
канцлера (главу уряду) і за його поданням - міністрів. Члени
Федерального уряду мають право брати участь у всіх засіданнях
Національної і Федеральної рад та Федеральних зборів.
Місцевими органами влади є ландтаги земель (законодавча
влада) і земельні уряди (виконавча влада). Члени ландтагів обираються
за пропорційною системою на основі рівного, прямого виборчого права
шляхом таємного голосування. Конституція землі, яка повинна прийматися
у формі конституційного закону землі, якщо при цьому не порушується
Федеральна Конституція, може бути ухвалена лише у присутності половини
членів ландтага і більшістю в дві третини голосів. Кожний ландтаг може
бути розпущений Федеральним президентом за поданням Федерального уряду
і за згодою Федеральної ради. У разі розпуску ландтага землі протягом
трьох тижнів мають бути призначені нові вибори. Уряд землі складається
з губернатора, потрібного числа членів заступників та інших членів, які
не входять у ландтаг.
У Відні функції ландтага виконує громадська рада, функції уряду - сенат, функції губернатора - бургомістр.
Громада є територіальною одиницею з правом самоврядування і
водночас адміністративною одиницею. В громадах органами самоврядування
є громадські ради, громадське правління (міська рада), бургомістр.
Верховний суд є вищою судовою інстанцією у цивільних і кримінальних справах.
Адміністративний суд забезпечує законність свого державного управління.
Конституційний суд розглядає всі майново-правові вимоги, що
пред'являються Федерації, землям, районам, громадам і союзам громад,
які не підлягають ні вирішенню у звичайному судовому порядку, ні
виконанню шляхом прийняття рішення органом управління.
Політичні партії
Австрійська народна партія - АНП. Заснована 17 квітня 1945 р.
Налічує 760 тис. членів (1994 р.). Складається з 4-х практично
автономних об'єднань: Союз робітників і службовців, Економічний союз,
Сільськогосподарський союз і Союз пенсіонерів. Керівний орган -
Правління АНП. Друковані органи - газета "Зюд Ост-тагеспост" і журнал "Естеррайхіше монатсхефте".
Австрійська партія свободи - АПС. Заснована 17 жовтня 1955 р. Налічує 58 тис. членів
(1992 р.). Друкований орган - газета "Нойє фрайє цайтунг".
"Зелена альтернатива" - ЗА. Партія
заснована 14 лютого 1987 р. на базі передвиборного блоку ряду
організацій прихильників охорони навколишнього середовища. Налічує
близько 800 чол. Керівний орган - з'їзд, у перервах між з'їздами -
Національна рада, яка обирає правління і двох керуючих справами.
Комуністична партія Австрії - КПА . Заснована 3 листопада 1918 р. Налічує 7 тис.
членів. Керівний орган партії у період між з'їздами - Федеральне
правління (ФП) у складі 34 членів, включаючи представників земельних
організацій, на чолі з секретарем КПА. Видає журнал "Вег унд ціль".
Ліберальний форум - ЛФ. Політична організація. Утворена 4
лютого 1993 р. колишніми членами Австрійської партії свободи.
Установчий з"їзд відбувся у листопаді 1993 р.
"Об'єднані зелені Австрії" - ОЗА. Партія. Заснована у лютому 1982 р. Друкований орган - "Грюнен
демократен".
Соціал-демократична партія Австрії - СПА. Заснована 1 січня 1889 р. як
Соціал-демократична партія. У 1934 р. заборонена. 14 квітня 1945 р.
відновлена під назвою Соціалістична партія Австрії. У червні 1991 р.
знову одержала колишню назву із збереженням абревіатури СПА. Налічує
500 тис. членів (1995 р.). Входить до Соціалістичного інтернаціоналу.
Друкований орган - газета "Оберестеррайхішес тагблат"
(Oberosterreichisches Tagblatt).
Профспілкові об'єднання
Об'єднання австрійських
профспілок - ОАП. Засноване
30 квітня 1945 р. Об'єднує 14 галузевих профспілок, які налічують
близько 1,566 млн. членів (1999 р.). Входить до Міжнародної
конфедерації вільних профспілок (МКВП) і до Європейської конфедерації
профспілок (ЄКП). Керівний орган у проміжках між конференціями -
Федеральне правління, яке обирає Президію ОАП у складі 6 членів, які є
заступниками голови. Друкований орган - журнал "Золідарітет".
|
