Освіта
Починаючи з 1945 р. Відень частково відновив своє колишнє
значення центра культури й освіти. Тут розташований найбільший в
Австрії університет (73 тис. студентів в 1993); є університети в Граці,
Інсбруку, Клагенфурті і Зальцбургу тощо. Побудовані за німецьким
зразком, ці університети не дають інженерно-технічної і
фінансово-економічної освіти. Потребу в цих професіях задовольняють
спеціальні вищі навчальні заклади в Леобені, Лінці, Відні і Граці тощо.
Спеціальну освіту в галузі музики, театрального мистецтва й інших видів
мистецтв дають шість академій. У 1997 р. у вищих навчальних закладах
навчалося більш як 220 тис. студентів. Більшість школярів здобуває
загальну (неповну середню) освіту, а потім навчається в середніх
спеціальних (ремісничих, комерційних або технічних) навчальних
закладах. У 1997 р. в 3,7 тис. початкових школах навчалося прибл. 390
тис. учнів у віці від 6 до 10 років, а в 1900 середніх школах - прибл.
477 тис. учнів. Крім того, було 1050 шкіл професійного навчання з 310
тис. учнів.
В Австрії ведеться активна робота у сфері освіти дорослих.
Щорічно більше ніж 25 центрів освіти відвідують близько 100 тис. осіб.
Ця програма непрямо обслуговується загальнонаціональною системою
народних бібліотек (їх близько 2600). Австрійська вища освіта стала
особливо популярною серед іноземців; в 1993 р. в країні навчалося
прибл. 18 тис. іноземних студентів, в основному з Європи. Існують також
спеціальні літні інститути, серед яких найбільш відомі Семінар
американських досліджень в Зальцбурзі і Європейський форум в Альпбаху.
Культура
Австрія здавна була країною музики і драматичного мистецтва. У
Зальцбурзі народився Моцарт, у Відні жили і творили Бетховен, Гайдн,
Шуберт і Брамс. Йоганн Штраус-батько зробив це місто столицею вальсу.
Віденська драматична школа на чолі з Артуром Шніцлером вдихнула на межі
XIX-XX ст. нове життя в європейську драматургію. Видатним поетом і
драматургом був Гуго фон Гофмансталь. Зальцбурзький фестиваль, що
проводиться з 1917 р., перетворився на щорічну демонстрацію досягнень
драматичного і музичного мистецтв. Макс Рейнхардт зробив Відень центром
навчання театральному мистецтву. Світову популярність здобули Віденська
філармонія і віденська Державна опера, де працювали такі прославлені
диригенти, як Густав Малер і Ріхард Штраус. Після 1945 р. цю репутацію
підтримували Герберт фон Караян, Карл Бем і Лорін Маазель. Високу
репутацію має і Віденський симфонічний оркестр.
Державна опера і "Бургтеатр" у Відні традиційно були осередками музики
і драми. Обидва театри постраждали від бомбардування під час Другої
світової війни, але були повністю відбудовані. Державна опера - центр
культурного життя Відня. Театр "Народна опера" підтримує живу традицію
віденської оперети, що втілюється такими композиторами, як Йоганн
Штраус-син, Франц фон Зуппе і Франц Легар.
Високі вимоги до постановок дозволили зальцбурзькому фестивалю
зберігати його високу репутацію головної музично-драматичної події.
Зальцбурзький фестиваль спеціалізується на постановках творів Моцарта.
Популярний оперний фестиваль в Брегенці конкурує із зальцбурзьким
фестивалем. Щорічно, протягом перших трьох тижнів червня, Відень
проводить свій власний фестиваль.
Провінційні театри і оркестри популяризують мистецтво по всій
Австрії. Тірольський "Ландестеатр" в Інсбруці з успіхом ставить опери і
твори класичної і сучасної драматургії.
Радіо і телебачення управляється державною Австрійською
радіомовною компанією. Центром спортивних видовищ служить Відень, де є
стадіон на 95 тис. місць, і Інсбрук - місце проведення зимових
Олімпійських ігор в 1964 і 1976 рр. У 1997 році щодня виходило більше
20 газет - високий показник навіть за європейськими стандартами,
враховуючи невелику кількість населення.
Великі зібрання творів мистецтв, які належать Габсбургам,
знаходяться в Музеї історії мистецтв у Відні. Музей сильно постраждав
від авіанападів під час Другої світової війни, але пізніше був
реконструйований і відновлений. Ця колекція разом із всесвітньо відомою
колекцією графіки в музеї "Альбертіна" зробила Відень однією з столиць
європейського мистецтва.
Палаци Бельведер і Шенбрунн у передмісті Відня служать
прекрасними зразками палацового мистецтва. У всіх землях є велика
кількість славетних пам'яток архітектури пізньої готики, бароко і
рококо. Мельк, монастир бенедиктинців на Дунаї, і зальцбурзький собор -
видатні пам'ятки архітектури бароко. Інсбрук і Зальцбург можна назвати
справжніми музеями архітектурних стилів. У Бургенланді і Тіролі
збереглося багато замків доби пізнього Середньовіччя.
В австрійському інтелектуальному житті минуле більш вагоме, ніж
сучасне. До 1914 р. Зігмунд Фрейд і Альфред Адлер створили у Відні
європейський центр досліджень в галузі психоаналізу. Після 1918 р.
здобув всесвітнє визнання "Віденський гурток" логічних позитивістів на
чолі з Моріцем Шліком і Рудольфом Карнапом. У музиці композитори "нової
віденської школи" (Арнольд Шенберг, Альбан Берг і Антон фон Веберн)
використали в своїх творах серійну техніку композиції. У цей період
високий авторитет за свої медичні дослідження і рівень медичної освіти
заслужив Віденський університет. Здобула визнання австрійська школа
економіки, а Фрідріх фон Хайєк - світове визнання як ліберальний
економіст. Прозаїки Карл Краус і Роберт Музіль описали захід
австро-угорської монархії. Хайміто фон Додерер і Томас Бернхард -
видатні післявоєнні письменники. В Австрії з допомогою МАГАТЕ створені
дві науково-дослідні лабораторії, що займаються ядерною фізикою.
Австрієць Ервін Шредінгер (1887-1961) - лауреат Нобелівської премії з
фізики. |
