Океанія

Океанією називають острови й архіпелаги островів, що лежать в центральній і південно-західній частині Тихого океану на північ від Австралії між 28^о пн. ш. і 53^о пд. ш. та між 130^oо сх..д. і 105^о зх.д. Цей острівний світ включає майже 7 тисяч островів. Загальна площа острівного суходолу Океанії близько 1,3 млн. км². Це лише 2% площі акваторії Тихого океану.

Географічне положення, розміри й рельєф островів тісно пов’язані з їх походженням. За генезисом острова Океанії відносяться до таких основних типів: материкові, вулканічні, біогенні й геосинклінальні (виникають в зонах контактів літосферних плит – острівні дуги).

Материкові острови – найбільші по площі (Нова Гвінея, Нова Зеландія). Гірські хребти на них поєднуються з широкими низовинами й плато. Типовим прикладом островів вулканічного походження є Гавайські острови. Коралові рифи й атоли мають біогенне походження. Атоли – це плоскі, невисокі кільцеподібні острови з лагуною в центрі, яка має сполучення з океаном. Такими наприклад є острови Центральної Полінезії (архіпелаг Туамоту – найбільше в світі скупчення атолів). Геосинклінальні острівні дуги лежать в західній частині Океанії. Рельєф островів цього типу – поєднання гір і рівнин. Таким є наприклад острів Нова Каледонія, який простягнувся на понад 400 км.

Корисні копалини Океанії обумовлені походженням і геологічною будовою островів. Так, на Новій Каледонії характерні величезні родовища нікелю, хромітів, ряду інших металів. Вугілля, боксити і нафту добувають на Новій Гвінеї. На островах-атолах виявлені поклади фосфоритів.

Клімат островів Океанії визначається географічним положенням території й пом’якшуючим впливом океану. Основні архіпелаги островів лежать у екваторіальному, субекваторіальних і тропічних поясах Північної й Південної півкуль. Лише Нова Зеландія й прилеглі до неї острови знаходяться в субтропічному й помірному поясах. Середні місячні температури найтеплішого місяця змінюються в межах від +25^оС на півночі до +16^оС на півдні; найхолоднішого – від +16^оС на півночі до +5^оС на півдні. Маршалові, Каролінські й Марсіанські острови, а також Нова Гвінея лежать в смузі, де температура цілий рік біля +26^оС. Пом’якшуючий вплив океану виявляється в незначних коливаннях температур за порами року й на протязі доби. Опадів в Океанії випадає багато, в середньому 3000-4000 мм. Особливо сильні вони в західній частині Океанії, де на шляху пасатів з океану стають гори материкових островів. Але одне з найвологіших місць на Землі знаходиться на Гавайських островах, де на навітряних схилах вулканів випадає до 12500 мм опадів на рік.

Видовий склад рослинності й тваринного світу бідний і своєрідний у зв’язку з віддаленістю островів Океанії від решти суходолу. Великі острови Океанії вкриті переважно вічнозеленими вологими лісами або саванами. Тут серед дерев переважають фікуси й бамбуки. Багато цінних порід дерев і корисних для людини рослин: кокосова пальма, хлібне дерево, банани, манго та інші. В складі лісів Нової Зеландії багато ендемічних видів: особливі види деревоподібних папоротей, сосен та інших.

Тваринний світ своєрідний. Він багатший і різноманітніший на островах, що розташовані ближче до Австралії. Так, на Новій Гвінеї поширені єхидна й кенгуру, в ріках водяться крокодили. На Новій Зеландії живуть ківі – птахи, які не літають, а бігають. Серед сухопутних тварин Океанії майже немає ссавців.

Населення Океанії складає близько 10 млн. осіб, в які входять корінні жителі, переселенці й мішане населення. На Новій Гвінеї й прилеглих островах живуть папуаси, які відносяться до екваторіальної раси. Корінне населення Нової Зеландії (маорі) й інших островів Океанії відносяться до особливої полінезійської групи народів, яка займає проміжне положення між трьома основними расами людства. В цих народів світліша, ніж у папуасів, шкіра й хвилясте волосся. Прийшле населення Океанії – це переселенці з Європи, Азії й Америки. Так, англо-новозеландці складають ¾ населення Нової Зеландії, а корінне населення – маорі – тільки 9%. Але на інших островах корінне населення складає більшість населення.

Жителі Океанії традиційно займаються землеробством і рибальством. В Новій Зеландії переселенці з Європи розводять овець і велику рогату худобу; м’ясо, шерсть й вершкове масло – головні статті експорту країни.

Політична карта Океанії склалась в результаті захоплення островів європейськими та американськими колонізаторами в ХІХ-ХХ століттях.

Районування Океанії проводять з урахуванням природних умов й етнографічних ознак корінного населення. Зазвичай Океанію розділяють на Меланезію, Полінезію, Мікронезію й Нову Зеландію.