Основу материка складає древня Антарктична
платформа. ЇЇ площа переважає 11 млн. км2. В Антарктичної платформи складна
геологічна історія розвитку в складі Гондвани, характерна трьохярусна будова. У
верхньому структурному ярусі (чохлі
платформи) знайдені вугленосні пласти. В них зустрічаються рослинні залишки
деревоподібних папоротей, хвойних дерев і південних буків. В палеогеновому
періоді зледеніння ще не зачепило Антарктиди, там був помірний клімат.
Зледеніння материка розпочалося тільки в неогені.
В Західній Антарктиді в період альпійської
складчастості утворились гірські системи – продовження Анд Південної Америки.
Тут піднімається масив Вінсон (5140 м – найвища точка материка). Тверда
поверхня Антарктиди покрита льодовиковим щитом, середня потужність якого
становить близько 2000 м, а максимальна – понад 4000 м. Якщо приняти за
поверхню льодовиковий покрив материка, то можна вважати, що Антарктида – найвищий материк Землі. Але значна
частина „кам’яної” Антарктиди (близько 1/3) лежить нижче рівня моря. Окремі
ділянки опущені на 2-2,5 км нижче рівня моря (впадина Бентлі має висоту -2555 м
і є найнижчою точкою Антарктиди).
В надрах Антарктиди виявлені різноманітні корисні
копалини: руди чорних і кольорових металів, великі запаси слюди й графіту;
знайдені уран, золото й алмази. Вугленосна площа тільки в Транс антарктичних
горах оцінюють в понад 1 млн. км2. Геологи припускають, що величезна впадина
між морями Росса і Уеддела зберігає великі запаси нафти й газу. Але всі ці
запаси корисних копалин вважають поки що потенційними, оскільки їх сучасний
добуток в суворих умовах Антарктиди пов’язана з великими труднощами й
економічно нерентабельна.
