Регіон – певна
історико-географічна область, що об’єднує території не менше двох країн, має
конкретно визначені межі ї подібні природні, історичні, соціально-культурні та
господарські особливості.
Регіони істотно різняться за своїми масштабами. На
глобальному рівні виділяють фізико-географічні регіони – континенти.
Економічний підхід покладено в основу виділення економічних регіонів світу.
Диференціацію країн світу здійснюють також на основі історичних,
цивілізаційних, соціальних, культурних, етнічних, конфесійних, лінгвістичних та
інших критеріїв.
Вихідною одиницею регіональної диференціації світу
є історико-географічний регіон –
більш-менш цілісна територія в історичному, географічному, політичному,
культурному та господарському аспектах. Здебільшого вони мають різний ступінь
внутрішньої єдності, часто є штучно роз’єднаними. Це залежить від їх історичної
долі й типу цивілізацій, що склалися, перебігу етнічних процесів, напряму
господарських зв’язків, розвитку транспортних шляхів тощо.
Характеристика кожного регіону базується на
визначенні його географічної специфіки,
тобто територіальних відмінностей. Головне у географічній специфіці регіонів –
особливості розміщення населення, природно-ресурсного потенціалу та
господарства на різних етапах історичного розвитку.
Економічний
простір – територіальна
сукупність господарських зв’язків. У Європі він єдиний через відносно невеликі
масштаби регіонів, відсутність істотних внутрішніх перешкод та особливостей
історичного розвитку. В Латинській Америці, Африці, Азії регіони слабко
економічно пов’язані між собою.
Відповідно до сучасного стану економічного,
історичного, культурного та географічного розвитку країн світу виділяють 18
регіонів світу. Так, Європу поділяють на Західну,
Північну, Східну та Південну. Але
після розпаду держав колишнього соціалістичного табору Східну Європу доцільно
розглядати як два регіони: Східну Європу
(в якій залишилися Європейська частина Росії, Україна, країни Балтії, Білорусь,
Польща та інші) та Південно-Східну Європу
(Болгарія, країни колишньої Югославії, Румунія, Молдова та інші).
Азію традиційно поділяють на Південно-Західну (або Близький та Середній Схід), Південну, Східну та Південно-Східну. Доцільно також виділення п’ятого регіону –
Північної та Центральної Азії, до якого ввійшли азіатські країни та території
колишнього СРСР (Азіатська частина Росії, Казахстан, країни Середньої Азії).
В Америці виділяють два великих регіони – Північну Америку (або Англо-Америку – США і Канада) та Латинську Америку, яка поділяється на
два субрегіони: Середню Америку (Мексика, країни Центральної Америки та
Вест-Індії) та Південну Америку
(Андські країни, країни Амазонії та Ла-Плати).
У Африці виділяють п’ять регіонів: Північний, Західний, Центральний, Східний
і Південний.
До історико-географічного регіону Австралія та Океанія належить материк
Австралія та всі острівні держави і території Тихого океану.
Відмінність у природних умовах, економічна і
культурна специфіка сформували всередині регіонів окремі, відносно єдині
території нижчого рангу – субрегіони.
Найчіткіше вони виражені в Азії (Близький Схід, Середній Схід, Закавказзя,
Далекий Схід, Середня Азія та інші) і меншою мірою в Європі (Прибалтика,
Скандинавія, Британські острови, Балканські країни тощо).
На карті світу виділяють такі історико-географічні
субрегіони, що об’єднують країни за ознаками сусідства, спільності історичного
та господарсько-культурного розвитку:
- Близький
Схід: розташований на межі Азії та Північної Африки. Охоплює Єгипет, Судан,
Ізраїль, Сирію, Ліван, Туреччину, Ірак, Кіпр, країни Аравійського півострова і
невеликі держави Перської затоки;