Югославський
вплив змінився радянським: у 1949 р. 37% бюджету Албанії становили надходження
від СРСР і його союзників. Незважаючи на складні економічні проблеми, Енвер Хаджа
утримував владу. У 1954 р. він поступився посадою прем'єр-міністра
Мехмету Шеху, вихідцю з військових кіл. Після цього Хаджа залишився першим секретарем
Центрального комітету Албанської партії праці (АПП). Політика М.С.Хрущова, спрямована на поліпшення відносин з Югославією,
змусила Хаджу різко змінити курс. Хоча в 1955-1956 рр. прибічники Сталіна
втрачали свої позиції в соціалістичних країнах Європи, Хаджі вдалося утриматися на своїй посаді, апелюючи до албанських
націоналістів і закликаючи боротися із зростаючою загрозою югославського
панування. У 1957-1959 рр. значно збільшилася економічна допомога з КНР,
а з жовтня 1959 р. албанські друковані видання зайняли чітку прокитайську
позицію. 24 червня 1960 р. албанська делегація виступила з засудженням
примирливої політики СРСР відносно Заходу під час міжнародної зустрічі в
Бухаресті представників комуністичних і робочих партій. А в листопаді 1960 р. Хаджа виступив на міжнародній Нараді
представників комуністичних і робочих партій у Москві з різким засудженням
політики Хрущова. Розкол між комуністами Албанії і
СРСР стався на ХХІІ з'їзді КПРС у жовтні 1961 р., а в грудні були розірвані
дипломатичні відносини Албанії і СРСР. Цим скористалися китайські
комуністи, які надали Албанії кредит на суму 125 млн. дол. на розвиток
промисловості і направили до цієї країни своїх технічних спеціалістів і
радників. З 1962 р. Албанія припинила участь у заходах радянського блоку, але
підтримувала на мінімальному рівні дипломатичні відносини з Югославією, а в
1963 р. поновила зв'язки з Румунією. Албанія припинила торгівлю з СРСР, але
значна частина її експорту все ще прямувала до східноєвропейських
соціалістичних країн. На частку Китаю припадали половина експорту і 3/5 імпорту
Албанії. За 17 років Китай надав Албанії допомогу в розмірі 1,4 млрд. дол.
Поліпшення відносин між КНР і США поклало край дружбі Албанії з Китаєм, а в
1978 р. припинилася допомога з боку Китаю.
Албанія підтримувала зв'язки з
Францією, але не мала жодних зв'язків з США і Англією. У 1971 р. були відновлені дипломатичні відносини
з Грецією. У 1970-х рр. в албанській столиці почало
збільшуватися число посольств західних країн. У 1965 р. в Албанії виявилося прагнення до більш ефективної
децентралізованої системи управління. У 1974-1975 рр. прокотилася хвиля
репресій у зв'язку з нібито розкритою прокитайською змовою. У 1980-1981 рр.
протягом нетривалого часу спостерігалося покращання відносин з Югославією,
однак їх охолодженню сприяли виступи албанських студентів проти сербського
панування в югославській області Косово.
