Агрокліматичні
ресурси оцінюються переважно за сумою активних температур та зволоженістю
території. Середньодобові температури, що перевищують 10°С, називають
активними. Їхню величину за рік підсумовують. Найбільша сума активних
температур спостерігається на Південному березі Криму (3600°С). На рівнинах
вона зменшується до 2400°С на півночі і до 1600°С - у верхів'ях Карпат. Отже,
рівнинні території України є достатньо теплими для вирощування більшості
культур помірного поясу. Середньо- і пізньостиглі сорти соняшнику, кукурудзи,
винограду можуть достигати лише у південних районах країни і на Закарпатті. Щодо зволоження території, то воно надмірне у Карпатах та
Західному Поліссі, де плоскорівнинний рельєф зумовлює потребу в осушенні
земель. Територія решти Полісся та більшості Лісостепу достатньо зволожена і
сприятлива для вирощування льону, картоплі, цукрових буряків. Східна частина
Лісостепу та Степу мають недостатнє зволоження і потребують зрошення. Найбільша величина сонячної радіації і кількість сонячних
днів в Україні характерна для Кримського півострова. Тому тут ресурси сонячної
енергії можуть використовуватись для виробництва електроенергії. У Криму та
Карпатах спостерігається найбільше вітрів, що часто характеризуються великою
швидкістю (40 м/с), використання енергії вітру у гірських та деяких рівнинних
районах (будівництво вітряних двигунів, електростанцій) має значну користь для
господарства.
