Королівство Бельгія - федеративна держава, яка
складається з громад і регіонів і є успадкованою конституційною парламентарною
монархією. Діє Конституція Бельгії від 7 лютого 1831 року з наступними змінами
від 14 липня 1993 року, коли парламентом Бельгії було затверджено конституційну
реформу державного устрою країни, яка завершила процес її федералізації,
розпочатий в 70-х роках. Нинішня редакція Конституції опублікована 3 лютого
1994 р. Федеральна держава складається з трьох регіонів з широкою автономією -
Фландрія, Валлонія і Брюссельський столичний регіон та трьох мовних спільнот: фламандської, французької і німецької. Компетенцію спільнот розмежовано з компетенцією
регіонів. Престол успадковується як по чоловічій так і по жіночій лінії.
Глава держави - король. Його владу обмежено Конституцією. 106-а стаття
Конституції гласить: "Жоден акт Короля не має чинності, якщо він не
підписаний міністром, який тим самим один бере на себе відповідальність".
У статті 102 зазначається, що "в жодному разі усне чи письмове розпорядження
Короля не звільняє міністра від відповідальності". Тим самим
забезпечується принцип, сформульований у 88-й статті: "Персона Короля
недоторканна: відповідальність несуть його міністри".
Король бельгійців - Альберт II.
Повне ім'я - Альберт-Фелікс-Умберт-Теодор-Крістіан-Євгеній-Марія.
Став на престол - 9 серпня 1993 р.
Династія - Сакс-Кобург-Гота.
Виконавча влада здійснюється королем і федеральним урядом, який
призначається королем і відповідальний перед палатою представників федерального
парламенту. Кількісний склад федерального уряду (Рада Міністрів) не повинен
перевищувати 15 міністрів. Виключаючи прем'єр-міністра, у ньому мають бути
порівну представлені фламандці і франкофони. Компетенція федерального уряду
поширюється тільки на федеральний рівень і включає обмежене коло питань. Це -
національна оборона, зовнішня політика, підтримка внутрішнього порядку,
національні фінанси, головні напрями економічного розвитку, федеральна система
соціального захисту, юстиція, охорона здоров'я, найбільші заклади науки і культури
загальнонаціонального значення.
Зараз розширено повноваження місцевих органів влади. До вже віднесених до сфери
їх діяльності галузей додаються сільське господарство, укладання міжнародних
угод, наукові дослідження і зовнішня торгівля.
Законодавча влада здійснюється спільно королем і двопалатним
парламентом. Парламент складається з двох палат: палати представників (150
депутатів) і сенату (71 сенатор). Депутати палати представників обираються
населенням шляхом прямого й таємного голосування за системою пропорційного
представництва. Сенат формується з:
1) 40 сенаторів, які обираються шляхом прямого голосування (25 від Фландрії і
від фламандського Брюссельського регіону і 15 - від Валлонії та від франкомовного),
2) 21 сенатор призначається регіональними парламентами з числа їх депутатів (по
10 від Фландрії та Валлонії і 1 від німецької громади),
3) 10 кооптованих сенаторів (6 від Фландрії і 4 від Валлонії),
4) сенатори по-праву - діти королівської сім'ї (з 18 років), а у разі їх
відсутності родичі королівської династії по низхідній лінії.
Сенатори по-праву мають право голосу (з 21 року), але користуються ним дуже
рідко.
Строк повноважень обох палат - 4 роки.
Федеральний парламент затверджує федеральний уряд.
Практично всі прерогативи національного парламенту - висловлення недовіри
уряду, затвердження бюджету, схвалення законів - залишаються за палатою
представників, тоді як роль сенату зводиться до врегулювання суперечок між
регіональними органами влади, внесення поправок до Конституції і затвердження
міжнародних договорів.
Регіональні парламенти:
Брюссельська регіональна рада. Парламент двомовного регіону. Складається з 75 депутатів, які обрані жителями
Брюсселя і прилеглих комун шляхом прямого голосування строком на п'ять років.
Формує уряд столичного регіону. Власті брюссельського столичного регіону в
рамках своїх повноважень управляють територією, на якій проживає населення
франкомовного і фламандського товариств, які користуються рівними правами у
використанні мови.
Валлонська регіональна рада.
Складається з 75 депутатів, яких обрано шляхом прямого голосування строком на
п'ять років на території південної франкомовної частини Бельгії. Формує уряд
Валлонії, який знаходиться у Намюрі.
Фламандська регіональна рада. Є одночасно парламентом Фландрії і фламандської мовної
громади. Складається з 124 депутатів, з яких 118 обирають шляхом прямого
голосування у Фландрії, а 6 депутатів призначаються Брюссельською регіональною
радою з числа депутатів-фламандців парламенту Брюсселя, оскільки у фламандську
мовну громаду входять і брюссельці, які розмовляють нідерландською мовою. Рада
формує уряд Фландрії, який діє у Брюсселі.
Рада франкомовної громади.
Єдина законодавча асамблея, до якої прямі вибори не проводились. Обрана
непрямим шляхом: до неї автоматично потрапили 75 депутатів від Валлонської
регіональної ради і 16 депутатів-франкофонів з Брюссельської регіональної ради.
Вона формує уряд французької мовної громади, який проводить засідання у
Брюсселі. Уряд і парламент франкомовного співтовариства відають питаннями, що
входять до їх компетенції, на території Валлонії, крім східних кантонів, а
також спільно з фламандським співтовариством - у двомовному Брюссельському
регіоні.
Рада німецькомовної громади.
Складається з 25 депутатів, яких обрано шляхом прямого голосування строком на 5
років. Німецькомовні бельгійці живуть у східних кантонах, які територіально
входять до Валлонії. Формує уряд з місцем перебування в Ейпені.
Раніше членами регіональних парламентів автоматично ставали депутати
національного парламенту, обрані від того чи іншого регіону. Зараз поєднання
двох депутатських мандатів заборонено і допускається тільки пряме обрання
депутатів регіональних парламентів.
