Королівство Бельгія - федеративна держава, яка
складається з громад і регіонів і є успадкованою конституційною парламентарною
монархією. Діє Конституція Бельгії від 7 лютого 1831 року з наступними змінами
від 14 липня 1993 року, коли парламентом Бельгії було затверджено конституційну
реформу державного устрою країни, яка завершила процес її федералізації,
розпочатий в 70-х роках. Нинішня редакція Конституції опублікована 3 лютого
1994 р. Глава держави - король. Його владу обмежено Конституцією. 106-а стаття Конституції гласить: "Жоден акт Короля не має чинності, якщо він не підписаний міністром, який тим самим один бере на себе відповідальність". У статті 102 зазначається, що "в жодному разі усне чи письмове розпорядження Короля не звільняє міністра від відповідальності". Тим самим забезпечується принцип, сформульований у 88-й статті: "Персона Короля недоторканна: відповідальність несуть його міністри". Король бельгійців - Альберт II. Повне ім'я - Альберт-Фелікс-Умберт-Теодор-Крістіан-Євгеній-Марія. Став на престол - 9 серпня 1993 р. Династія - Сакс-Кобург-Гота. Виконавча влада здійснюється королем і федеральним урядом, який
призначається королем і відповідальний перед палатою представників федерального
парламенту. Кількісний склад федерального уряду (Рада Міністрів) не повинен
перевищувати 15 міністрів. Виключаючи прем'єр-міністра, у ньому мають бути
порівну представлені фламандці і франкофони. Компетенція федерального уряду
поширюється тільки на федеральний рівень і включає обмежене коло питань. Це -
національна оборона, зовнішня політика, підтримка внутрішнього порядку,
національні фінанси, головні напрями економічного розвитку, федеральна система
соціального захисту, юстиція, охорона здоров'я, найбільші заклади науки і культури
загальнонаціонального значення. Зараз розширено повноваження місцевих органів влади. До вже віднесених до сфери їх діяльності галузей додаються сільське господарство, укладання міжнародних угод, наукові дослідження і зовнішня торгівля. Законодавча влада здійснюється спільно королем і двопалатним парламентом. Парламент складається з двох палат: палати представників (150 депутатів) і сенату (71 сенатор). Депутати палати представників обираються населенням шляхом прямого й таємного голосування за системою пропорційного представництва. Сенат формується з: 1) 40 сенаторів, які обираються шляхом прямого голосування (25 від Фландрії і від фламандського Брюссельського регіону і 15 - від Валлонії та від франкомовного), 2) 21 сенатор призначається регіональними парламентами з числа їх депутатів (по 10 від Фландрії та Валлонії і 1 від німецької громади), 3) 10 кооптованих сенаторів (6 від Фландрії і 4 від Валлонії), 4) сенатори по-праву - діти королівської сім'ї (з 18 років), а у разі їх відсутності родичі королівської династії по низхідній лінії. Сенатори по-праву мають право голосу (з 21 року), але користуються ним дуже рідко. Строк повноважень обох палат - 4 роки. Федеральний парламент затверджує федеральний уряд. Практично всі прерогативи національного парламенту - висловлення недовіри уряду, затвердження бюджету, схвалення законів - залишаються за палатою представників, тоді як роль сенату зводиться до врегулювання суперечок між регіональними органами влади, внесення поправок до Конституції і затвердження міжнародних договорів. Регіональні парламенти: Брюссельська регіональна рада. Парламент двомовного регіону. Складається з 75 депутатів, які обрані жителями Брюсселя і прилеглих комун шляхом прямого голосування строком на п'ять років. Формує уряд столичного регіону. Власті брюссельського столичного регіону в рамках своїх повноважень управляють територією, на якій проживає населення франкомовного і фламандського товариств, які користуються рівними правами у використанні мови. Валлонська регіональна рада. Складається з 75 депутатів, яких обрано шляхом прямого голосування строком на п'ять років на території південної франкомовної частини Бельгії. Формує уряд Валлонії, який знаходиться у Намюрі. Фламандська регіональна рада. Є одночасно парламентом Фландрії і фламандської мовної громади. Складається з 124 депутатів, з яких 118 обирають шляхом прямого голосування у Фландрії, а 6 депутатів призначаються Брюссельською регіональною радою з числа депутатів-фламандців парламенту Брюсселя, оскільки у фламандську мовну громаду входять і брюссельці, які розмовляють нідерландською мовою. Рада формує уряд Фландрії, який діє у Брюсселі. Рада франкомовної громади. Єдина законодавча асамблея, до якої прямі вибори не проводились. Обрана непрямим шляхом: до неї автоматично потрапили 75 депутатів від Валлонської регіональної ради і 16 депутатів-франкофонів з Брюссельської регіональної ради. Вона формує уряд французької мовної громади, який проводить засідання у Брюсселі. Уряд і парламент франкомовного співтовариства відають питаннями, що входять до їх компетенції, на території Валлонії, крім східних кантонів, а також спільно з фламандським співтовариством - у двомовному Брюссельському регіоні. Рада німецькомовної громади. Складається з 25 депутатів, яких обрано шляхом прямого голосування строком на 5 років. Німецькомовні бельгійці живуть у східних кантонах, які територіально входять до Валлонії. Формує уряд з місцем перебування в Ейпені. Раніше членами регіональних парламентів автоматично ставали депутати національного парламенту, обрані від того чи іншого регіону. Зараз поєднання двох депутатських мандатів заборонено і допускається тільки пряме обрання депутатів регіональних парламентів. |
| Головна | Реєстрація | Вхід | |
| Вітаю Вас Гість |
|
Бельгія. Державний устрійГоловна -> Матеріали -> Країнознавство -> Країни Європи -> Бельгія -> Державний устрій |
|
| geoswit © 2009-2024 |
 |