Повітря перебуває в безперервному русі: воно піднімається - висхідний
рух, опускається - низхідний рух. Переміщення повітря в горизонтальному
напрямі називається вітром. Причиною вітру є нерівномірний
розподіл атмосферного тиску по земній поверхні. При цьому повітряний
потік переміщується з області з високим тиском в область, де тиск
нижчий. При вітрі повітря рухається нерівномірно, а поштовхами,
поривами. Існує багато причин, які впливають на рух повітря: тертя
повітря з поверхнею землі, зустріч з перешкодами і т.д. Крім того,
повітряні потоки під впливом обертання Землі відхиляється в північній
півкулі вправо, а в південній - вліво.
Вітер характеризується швидкістю напрямом і силою.
Швидкість вітру
вимірюється в метрах за секунду (м/с), кілометрах за годину (км/год),
балах (по шкалі Бофорта від 0 до 12 балів). Швидкість вітру залежить
від різниці тисків і прямо-пропорційна їй: чим більша різниця тисків
(горизонтальний баричний градієнт), тим більша швидкість вітру. Середня
багаторічна швидкість вітру біля поверхні землі - 4-9 м/с, рідко вище
15 м/с. В штормах і ураганах помірних широт швидкість вітру сягає 30
м/с, а в поривах - 60 м/с. В тропічних ураганах швидкість вітру сягає
65 м/с, в поривах - 120 м/с.
Напрямок вітру визначається
тією стороною горизонту, звідки дме вітер. Для його визначення
використовують 8 основних напрямів (румбів): Пн (північ), Пн-Зх
(північний захід), Зх (захід), Пд-Зх (південний захід), Пд (південь),
Пд-Сх (південний схід), Сх (схід), Пн-Сх (північний схід). Наприклад,
південно-західним називається вітер, що дме з південного заходу на
північний схід.
Сила вітру залежить від його швидкості й
показує, з якою силою тисне вітер на будь-яку поверхню. Сила вітру
вимірюється в кілограмах на квадратний метр (кг/м2).
Вітри надзвичайно різноманітні за походженням характером і значенням.
Так в помірних широтах, де переважає західне перенесення, переважають
вітри західних напрямів (Пн-Зх, Зх, Пд-Зх). Ці області займають великі
простори - приблизно від 30 до 60о вкожній півкулі. В
полярних областях вітри дмуть від полюсів до зон зниженого атмосферного
тиску помірних широт. В цих областях переважають північно-східні вітри
в Арктиці й південно-східні в Антарктиці. При цьому південно-східні
вітри Антарктики, на відміну від Арктичних, більш стійкі і мають більші
швидкості, що пов`язано з більшею різницею тисків між континентом і
океаном за рахунок значно більшого охолодження Антарктиди, порівняно з
Арктикою.
Найбільша зона вітрів земної кулі знаходиться в тропічних широтах, де дмуть пасати. Пасати - це постійні вітри, які дмуть з областей високого тиску, що знаходяться на паралелях 30о
північної й південної широт, в область низького тиску, що знаходяться
на екваторі. Пасати - стійкі вітри помірної швидкості (5-8 м/с).
Утворюються вони тому, що в екваторіальному поясі нагріте повітря
піднімається вверх, а на його місце з півночі й півдня приходить
тропічне повітря. При цьому внаслідок обертання Землі, пасати
відхиляються від свого початкового напряму в північній півкулі вправо,
а в південній вліво. Таким чином в північній півкулі пасати дмуть з
північного сходу на південний захід, а в південній - з південного сходу
на північний захід.
Бризи - місцеві вітри, які вдень дмуть
з моря на сушу, а вночі - з суші на море. В зв`язку з цим розрізняють
денний і нічний бризи. Денний (морський) бриз виникає в результаті
того, що вдень суша нагрівається швидше, ніж море, і над нею
утворюється область нижчого тиску, ніж над морем і повітря
переміщується з моря на сушу. Нічний береговий бриз дме з суші на море,
оскільки в цей час суша оохолоджується швидше, ніж море, і знижений
тиск утворюється над водною поверхнею - повітря переміщується з берега
на море. Зміна денного бризу на морський відбувається незадовго до
обіду, а морського на береговий - ввечері. Шар повітря, охоплений
бризом, може поширюватися на висоту до кількасот метрів, в вище, як
правило, відзначають рух аовітря в протилежному напрямі - антибриз.
Антибризи разом з бризами утворюють замкнену циркуляцію. Бризи можуть
виникати на берегах не тільки морів, а й великих озер, водосховищ, а
також також на деяких ріках. Бризи найчастіше виникають влітку при
ясній і тихій (антициклональній) погоді.
Мусони - це
сезонні вітри, аналогічні бризам, але змінюючі свій напрям в залежності
від пори року й охоплюють величезні площі. Взимку вони дмуть з суші на
море, влітку - з суші на море. Це пов`язано з тим, що взимку материк
холодніший і, як наслідок, тиск над ним вищий. Влітку навпаки: суша
прогріта й тиск над нею нижчий. Тоді вологе океанічне повітря
переміщується на сушу. Зі зміною мусонів відбувається зміна сухої
малохмарної зимової погоди на дощову літню й навпаки. Однак
різний характер циркуляції атмосфери в різних районах земної кулі
визначає й відмінності в причині й характері мусонів. Розрізняють
нетропічні й тропічні мусони. Нетропічні мусони - мусони
помірних і полярних широт. Вони виникають внаслідок сезонних
відмінностей тиску над морем і сушею. Найтипічніша зона їх поширення -
Далекий Схід, Північно-Східний Китай, Корея. Тропічні мусони
- мусони тропічних широт. Вони виникають через сезонні відмінності в
нагріванні й охолодженні Північної й Південної півкуль. В результаті
області тиску зміщуються по сезонах до тієї півкулі, де зараз літо, а
пасати проникають в літню півкулю. При цьому характерний для тропіків
режим пасатів замінюється зимовим мусоном, який співпадає за напрямком
з пасатом, і ліинім мусоном, який більш-менш протилежний за напрямком.
Тропічні мусони найтипічніші і стійкі в північній частині басейну
Індійського океану, включаючи Індію і межуючі з нею райони.
Виникнення тропічних мусонів в інших районах земної кулі відбувається
менш характерно, бо переважно виділяється або літній, або зимовий
мусон. Такі мусони відзначаються в тропічній Африці, північній
Австралії i в приекваторіальних районах Південної Америки.
|
