Валюта Грошовою одиницею країни до 28 лютого 2002 року був бельгійський франк = 100
сантимам. З 1 січня 2002 р. було введено Євро. За даними бельгійського
Центробанку, вже до середини січня 2002 року з обігу було вилучено 80%
національної валюти. 1 євро = 100 євроцентам. До кінця 2012 року національний банк обмінюватиме національні банкноти на євро
безкоштовно. Обмінний курс - 1 євро = 40,3399 бельгійських франків,
зафіксований і змінюватися не буде. В обігу банкноти номіналом у 5, 10, 20, 50,
100, 200 і 500 євро, а також монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20 і 50 центів. Бельгійці пишаються тим, що саме їх співвітчизник став автором єдиного дизайну
євромонети - її лицьового боку. У 1996 році співробітник бельгійського
Королівського монетного двору Люк Люїкс взяв участь у відкритому конкурсі на
дизайн єдиної євровалюти і переміг у ньому. Обміняти валюту можна по приїзді в Бельгію: у будь-якому банку або готелі в
аеропорті. Однак все-таки вигідніше обмінювати гроші в банку, тому що тут за
здійснення валютних операцій додаткові відсотки не беруться.
Магазини З понеділка по п'ятницю магазини відчинені з 8.00 до 18.00, в суботу - з 8.00
до 12.30 (крім кожної першої суботи місяця, коли магазини працюють до 17.00).
Увага! В деяких магазинах з написом "TAX FREE", купуючи товари на
суму понад 1000 шилінгів вимагайте спеціальну квитанцію, яка звільняє вас від
сплати податку на додану вартість (близько 13%). Гроші вам будуть виплачені при
проходженні митниці.
Покупки Гобелени бельгійських майстрів славляться своєю якістю і красою. Відомий в
усьому світі бельгійський шоколад. Також у Бельгії прийнято купувати кераміку,
кришталь від Val Saint Lambert, алмази і коштовності з Антверпена, bandes
dеssіnееs - книги та комікси бельгійських художників-мультиплікаторів з
Брюсселя тощо. Головні торгові центри: Брюссель, Антверпен, Брюгге, Остенде,
Намюр, Монс, Льєж, Мехелен.
Чайові У готелях і ресторанах оплата послуг (15%), зазвичай, включається в рахунок. У
барі та кафе прийнято платити 10-15% від рахунку тільки за послуги офіціанта. У
гардеробі дають 1-3 євро, швейцарам - 1 євро за одне місце багажу. У таксі
чайові включаються в рахунок.
Правила в'їзду Країна підписала Шенгенську угоду. Для в'їзду необхідна загальна для країн
Шенгенської зони віза.
Митні правила Не існує обмежень на ввезення чи вивезення місцевої або іноземної валюти.
Заборонене ввезення неконсервованого м'яса. Інші неконсервовані харчові
продукти повинні бути задекларовані. Безмитно можна ввозити: тютюнових виробів у кількості 200 сигарет, 50 сигар або
250 грамів тютюну, 1 літр міцних напоїв і 2 літри вина, 250 мл туалетної води,
50 мл парфумів, 1 фотоапарат і 12 фотоплівок, 1 відеокамеру і 6 кіноплівок, 1
диктофон, 1 радіоприймач. Для ввезення домашніх тварин необхідна наявність
довідки від ветеринара, отриманої не раніше, ніж за 1 рік і не пізніше ніж за 1
місяць до в'їзду. Повернення ПДВ можливе при покупці на суму, що перевищує колишні 7000
бельгійських франків. При покупці по кредитній картці покупець платить суму без
ПДВ і підписує гарантію на суму податку, яку необхідно пред'явити на митниці.
Транспорт Сучасна Бельгія має прекрасну, розгалужену мережу автомобільних шляхів і
залізниць, по який із столиці країни - Брюсселя можна швидко потрапити до
будь-якого іншого міста. На дорогу до Антверпена чи Гента потрібно лише 35
хвилин, а за годину можна дістатися до Брюгге чи Намура. Основні види міського транспорту в Бельгії - автобуси і трамваї. Метро є тільки
в Антверпені та Брюсселі. Кожне місто має свої тарифи, але майже скрізь одна
поїздка коштує максимум 1,45 долара США, а одноденний проїзний - до 3,47 долара
США.
Електрика Напруга в мережі 220 В, частота струму 50 Гц.
Система мір і ваг - метрична (метри і кілограми).
Робота установ Магазини працюють з 9:00 до 18:00, 19:00 або 20:00 (великі - до 22:00) з
понеділка по суботу; пошта - з 9:00 до 17:00 з понеділка по четвер, з 9:00 до
19:00 у п'ятницю і з 9:00 до 12:00 в суботу; банки відкриті з 9:00 до 15:00 з
понеділка по п'ятницю.
Звільнення від ПДВ При виїзді з країни можна оформити знижки на ПДВ; для цього необхідний паспорт.
Національні риси Бельгійців відрізняє їх вроджене життєлюбство, почуття гумору, а також
впертість і настійне небажання висловлювати прямо в обличчя свою думку, тому що
доля протягом всієї їхньої історії змушувала бути їх притаєними і терплячими. Бельгійці вже давно звикли до величезної кількості іноземців, і ставляться до
них дружелюбно. Високо цінуються тут скромність і простота. Краще уникати
суперечок, і якщо вже вони виникли, то спробувати погасити конфлікт, у такому
разі вам підуть назустріч. Відзначено дві характерні помилки іноземців при спілкуванні з місцевими
жителями. По-перше, опинившись у сільській місцевості, не намагайтеся імітувати
говір та акцент. Швидше за все, нічого з цього не вийде, і до вас ставитимуться
з недовірою. По-друге, пам'ятайте, що бельгійці не люблять, коли чужі люди
обговорюють їхніх авторитетних особистостей, таких, як король, наприклад. Краще
свою думку вголос не висловлювати.
Національна кухня Національна кухня Бельгії славиться великим різноманіттям страв з м'яса та
риби. Однією з улюблених страв жителів є заєць по-королівськи. Велика майстерність і витончений смак необхідні при приготуванні ще однієї
типової національної страви - карбонаду по-фламандськи. Ця м'ясна страва з
яловичини готується більше трьох годин, і при цьому не дає кухареві і найменшої
можливості відвернутися від процесу приготування. А все тому, що м'ясо спочатку
ретельно обсмажують, потім в глибоку закриту посудину укладають шарами зі
смаженою цибулею, зеленню, величезною кількістю приправ і спецій і накривають
шаром намазаного гірчицею хліба. Потім туди ж додають небагато пива і тушкують
протягом двох годин. Весь цей час потрібно стежити, щоб зберігалася первісна
кількість рідини, і за необхідності доливати пиво. З рибних страв популярним є вугор по-фландськи. Під цим мають на увазі свіжого
вугра, гарніром до якого може служити салат з цикорію або редис із сіллю.
Пиво можна назвати національним напоєм країни.
Бельгійці люблять пиво. Більше того, вони люблять і вміють робити гарне пиво,
тому і п'ють тільки своє. У Бельгії діє близько 300 пивоварних заводів. У цій
маленькій країні близько 600 різних марок пива. Деяким з них по 400-500 років.
Бельгійські монахи-траппісти здавна роблять власний варіант елю під загальною
назвою Trappiste. Воно виходить дуже густим і гіркуватим. Існує всього п'ять
"законних" марок такого пива, яке відповідає всім необхідним вимогам
- Chimay, Orval, Rochefort, Westmalle і Westvleteren, всі інші - самозванці.
Легкий дріжджовий осад на дні пляшки багатий на вітамін В. Це пиво
рекомендується пити при температурі 12-15о, тобто трохи охолодженим порівняно з
кімнатною температурою. Відкорковувати пляшку і розливати напій потрібно дуже
обережно, щоб не збовтати вітамінізований осад, який знаючі люди допивають
потім, на десерт.
Abbaye, тобто "аббатське" пиво - дещо ширше поняття, ніж trappiste.
Як правило, таке пиво має якусь монастирську передісторію, але виробляється
зараз без участі ченців. Іноді таке пиво доброджує і дозріває безпосередньо в
пляшках. Добре сполучається з м'ясом і сирами.
Світлого пива в Бельгії близько сотні різних марок, вони становлять приблизно
три чверті загального обсягу виробництва, найвідоміші з них - Stella Artois і
Jupiler.
Найцікавіше в бельгійському пиві - це його спеціальні, особливі технології
приготування. Так, у виробництві типового для околиць Брюсселя
пшенично-ячмінного пива "ламбік" (lambic, іноді пишеться lambik)
використовується технологія природного шумування. При цій технології діють
натуральні дріжджі, які завжди існують в атмосфері. Історично це найдавніший
метод пивоваріння. Між іншим, на безсмертних полотнах Пітера Брейгеля-старшого
фламандське населення XVI століття п'є саме пиво "ламбік". Витриманий
"ламбік" відрізняється явними хересними тонами, нетиповими для пива.
В цілому в "ламбіка" репутація сільського, патріархального напою з
ароматом молодої браги чи сидру, фахівці називають цей свіжий дріжджовий аромат
"сирним". Незважаючи на загальний технологічний прогрес у сучасному
пивоварстві, виробництво "ламбіка" в літні місяці припиняється через
неможливість жорстко контролювати температурний режим природного шумування.
Пиво "гез" (gueuze) - це суміш сортів "ламбік" різного
віку, з них, зазвичай, дві третини молодих. Ця суміш активно дозріває під час
вторинної ферментації після розливу, от чому і пляшки для цього пива підбирають
найміцніші - типу шампанських. Через подібність з ігристими винами пиво
"гез" іноді називають "Брюссельським шампанським", та й
саму назву іноді пов'язують з словом "гейзер". Пляшки з цим пивом
зберігають у підвалах в горизонтальному положенні близько 20 років і без
додавання консервантів чи якихось інших добавок, з часом воно стає все краще й
міцніше - до 5,5% алкоголю.
Один з різновидів технології "ламбік" називається "фаро"
(faro), у цьому разі для вторинної ферментації додається цукор. Відповідно, і
пиво виходить неміцним, освіжаючим, злегка солодкуватим з легким винним
присмаком, п'ють його з бочок.
Пиво "крік" (kriek - по-фламандськи "вишня") - це та ж сама
суміш "ламбік", яку перед вторинною ферментацією настоюють на вишні,
"фрамбуаз" чи "фрамбозен" (framboise, frambozen) - на
малині. З цією ж метою, хоча й рідше, використовують полуницю, чорну смородину,
персики, банани, ананаси і сливи сорту "мірабель". Беруть саме свіжі
добірні ягоди та фрукти, а не їх есенції. При цьому вишня, наприклад, має бути
не будь-яка, а визначеного сорту, що культивується в околицях Брюсселя.
Невеликі вишеньки пізнього збирання не давлять, а трохи порушують цілісність
шкірочки, після чого додають у "ламбік" з розрахунку один кілограм
вишні на п'ять кілограмів пива. Ці сорти пива також можуть зберігатися дуже
довго, але вважається, що найкраще їх вжити не пізніше ніж через два роки з
моменту розливу в пляшки, з часом фруктові аромати слабшають.
Пиво "бланш" (blanche, буквально "біле") - пшеничне
нефільтроване, мутнувате, нерідко з добавками, на смак кислувате, зазвичай,
слабоалкогольне і добре освіжає. Один із популярних сортів "білого"
пива, якому вже більше 500 років - Hoegaarden, у його виробництві
використовують, зокрема, коріандр. Бельгійці вживають таке пиво не тільки за
прямим призначенням, але й для приготування різних соусів, особливо до білої
риби.
До речі, при такому пивному статку цілком природним виглядає великий
"пивний" розділ у національній бельгійській кухні. Крім різноманітних
соусів, це ще й супи, маринади, м'ясні страви, і навіть десерти.
Бельгійці намагаються всіляко прикрасити процес вживання свого пива. Пивні
пляшки нерідко упаковані в барвистий папір і виглядають при цьому як подарунок.
Деякі сорти бельгійського пива розливаються в особливі пляшки з корковими
пробками типу шампанських чи спеціальних затисків. Звичайно, часто все це
обумовлено особливостями технології виробництва та умовами зберігання готової
продукції. Зрозуміло, що звичайна пляшка з стандартною пивною пробкою не
витримає внутрішнього тиску, який збільшується при дозріванні цих сортів.
Серед визначних пам'яток пивної географії Бельгії університетське містечко
Leuven на схід від Брюсселя. Триста років тому в містечку було вже близько
півсотні броварень. Не дивно, що в місцевому університеті на правах факультету
з'явилася Академія пивоварства. Містечко відоме своєю площею Oude Markt, яка
вечорами перетворюється у величезний пивний бар просто неба.
Середньовічний герцог Брабантський Ян Примус (Jan Primus) залишився в історії
саме як великий любитель пива. Його ім'я в дещо перекрученій формі - Gambrinus
- стало легендарним символом пивоварства, зустрічається воно і на етикетках.
Так, наприклад, називається відома чеська марка пива з Пльзеня.
Напевно, вершиною бельгійської винахідливості що стосується пивного посуду
можна вважати пиво Pauwel Kwak стародавньої сімейної броварні Bosteels - для
нього призначені особливі келихи з кулястою нижньою частиною, які, звичайно,
неможливо поставити на стіл просто так, тому до них додаються спеціальні
дерев'яні підставки.
Технологія бельгійського пивоваріння, прийоми та методи витримки пива і його
зберігання часто нагадують аналогічні процедури у виноробстві. Як і вино, пиво
в Бельгії купажують, тобто змішують різні сорти, його витримують (до 2-3 років)
у дерев'яних бочках, закупорюють винними пробками і, нарешті, подають до столу
за правилами винного етикету, дотримуючи визначених сполучень з конкретними
стравами.
Конфедерація бельгійських броварників існує з XIV століття, вже більше трьохсот
років її штаб-квартира розташовується в стародавньому особняку на Grand Place у
Брюсселі. Там же знаходиться Музей пивної справи з докладними експозиціями,
пізнавальними екскурсіями і приємними дегустаціями.
