Клімат Євразії

Кліматичні особливості Євразії визначаються величезними розмірами материка, великою протяжністю з півночі на південь, різноманіттям переважаючих повітряних мас, а також специфічними особливостями будови рельєфу, її поверхні й впливом океанів.

Завдяки великої протяжності материка з півночі на південь, внаслідок різної кількості сонячної радіації в конкретних широтах, Євразія розташована в усіх кліматичних поясах північної півкулі, від арктичного до екваторіального.. Найбільші території за площею займає помірний пояс, оскільки в помірних широтах материк найбільш витягнутий з заходу на схід.

Над територією материка утворюються й переважають всі чотири типи основних мас – арктичні, помірні, тропічні й екваторіальні. Характерно, що над океанами в помірному поясі формуються морські повітряні маси, а над материком – континентальні, боротьба яких створює в цих широтах Євразії велику різноманітність типу клімату. Так в помірному поясі Євразії формуються області морського, помірно-континентально, континентального та мусонного клімату.

На клімат Євразії великий вплив здійснює рельєф. Альпи, Карпати, Кавказ, Гімалаї та інші гори Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу є важливим кліматорозділом материка. Вони перешкоджають проникненню холодних і сухих північних вітрів на південь і водночас є бар’єром на шляху теплих і вологих вітрів, які дмуть з півдня.

На клімат Євразії впливають океанічні течії (Гольфстрім, Куросіо, Курило-Камчатська та інші). Теплі течії пом’якшують клімат прилеглих територій материка, а холодні – роблять його континентальніший.

В арктичному й субарктичному поясах виділяються області з морським кліматом на заході кожного поясу: невеликими амплітудами температур за рахунок порівняно теплої зими й прохолодного літа (вплив гілок Північноатлантичної течії). На сході поясів клімат континентальний з дуже холодною зимою (до -40..-45^оС).

В межах помірного поясу спостерігаються різноманітні типи клімату. Морський тип характерний для західних районів Європи. Він формується під постійним впливом морських повітряних мас з Атлантики. Літо тут прохолодне, зима відносно тепла навіть на узбережжі Скандинавського півострова. При проходженні атлантичних циклонів погода швидко змінюється: влітку можуть бути похолодання, зимою – відлиги.

Область перехідного клімату від морського до континентального займає в основному території Центральної Європи. При віддаленні від океану різниця (амплітуда) літніх і зимових температур зростає: зима стає помітно холоднішою. Літом опадів більше, ніж в холодний період року. На території Східної Європи (до Уралу) клімат вважають помірно континентальним.

За Уралом, в Сибіру і Центральній Азії, зима дуже холодна і суха, літо жарке й відносно вологе. Це область різко континентального клімату помірного поясу.

На узбережжі Тихого океану клімат мусонний з теплим вологим літом і холодною зимою.

В субтропічному поясі на рівнинах цілий рік температури повітря додатні. На території Євразії в цьому поясі виділяють три кліматичні області. Область субтропічного середземноморського клімату знаходиться на заході поясу. Тут літом переважають сухі тропічні повітряні маси, а зимою – морське помірне повітря (йдуть дощі).

Область континентального субтропічного клімату займає територію Вірменського і Іранського нагір’їв. Зима в цій області порівняно холодна (можливі снігопади й зниження температур нижче 0^оС), літо – жарке й дуже сухе. Річна кількість опадів в цих зонах незначна.

Область мусонного субтропічного клімату знаходиться на сході Китаю й займає південну половину Японських островів. Тут характерний режим опадів – літній максимум в їх річному розподілі.

Тропічний пояс в Євразії не утворює суцільної смуги й на території материка знаходиться лише на південному заході Азії (Аравійський півострів, південь Месопотамії й Іранського нагір’я, північно-західні райони півострова Індостан). На протязі всього року тут переважають континентальні тропічні повітряні маси. Кількість опадів на рівнинах не перевищує 200 мм на рік, а в пустельних районах – менше 50 мм на рік. Літо дуже жарке – середні температури липня від +30^оС до +35^оС. Зима тепла – середні січневі температури – від +12^оС до +16^оС.

Субекваторіальний пояс включає півострови Індостан й Індокитай, Індо-Гангську рівнину, північ острова Шрі-Ланки, Південно-Східний Китай, Філіппінські острови. Для цього поясу характерна сезонна зміна повітряних мас: літом переважає вологе повітряне повітря, яке приносить мусон; зимою – відносно сухий тропічний пасат північної півкулі.

Екваторіальний кліматичний пояс розташований на островах Малайського архіпелагу, півострові Малакка, півдні Шрі-Ланки й півдні Філіппінських островів. На протязі всього року тут переважають морські екваторіальні повітряні маси. Вони формуються з тропічного повітря, яке надходить з пасатами обох півкуль. Для цього поясу характерні значні опади (2000-4000 мм на рік) й постійно високі температури (вище +25^оС).