Територія Білорусі знаходиться в
межах Східно-Європейської рівнини, у лісовій зоні, на стику зони тайги і
широколистяної області. Внутрішні води Головними ріками Білорусі є Дніпро і його притоки
(Прип'ять, Сож і Березина), Західна Двіна, Німан і Буг (Західний Буг). Ці річки об'єднані старими Дніпровсько-Бузьким, Березинським та іншими
каналами. У країні понад 10 тис. озер. Найбільші з них знаходяться на півночі:
Нароч (площею 80 кв. км) і Освейське озеро (53 кв. км). Полісся (південь
Білорусі) - найбільший у Європі район боліт і заболочених земель. Тільки
Прип'ятьські болота займають площу близько 39 тис. кв. км. Найдовші річки:
Найбільші озера
На території Білорусі виявлено 1638 видів судинних рослин. На національному рівні охороняється 214 видів рослин, які знаходяться під загрозою зникнення, вони внесені до Червоної книги Республіки Білорусь. Серед них 171 вид вищої рослинності. 3 види охороняються на міжнародному рівні (королівська папороть, тюльпан лісовий, лобелія Дортманна) Головна роль у збереженні
ландшафтів і біологічного різноманіття належить територіям, що знаходяться під
особливою охороною, загальна площа яких становить 1342,4 тис. га або 6,5
відсотка території республіки (на 01.01.1997). У Білорусі є один заповідник
(Березинський біосферний), три національних парки (Біловезька Пуща, Браславські
озера і Прип'ятьський), 83 заказника республіканського і 684 заказника місцевого
значення, 575 пам”яток природи. Фауна Тваринний світ Білорусі налічує 453 видів хребетних тварин і понад 30 тисяч видів безхребетних різноманітних груп. Фауна Білорусі включає ведмедів, вовків, зайців, лисиць, зубрів, косуль,
білок, лосів, кабанів, бобрів, видр, норок, ондатр та єнотів. Озера і заболочені райони - житло багатьох видів птахів, у т.ч. журавлів і лелек. Серед риб переважають коропові. Стан навколишнього середовища Близько 1/5 території країни зазнало сильного радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (1986р.). Особливо постраждали Гомельська і Могильовська області. Ситуація посилюється надмірним розвитком хімічної і нафтохімічної промисловості і повсюдним будівництвом великих тваринницьких комплексів без належних технологій з переробки органічних відходів. |