Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Наше опитування
Як ви відпочивали цього літа?
Всього відповідей: 1192
Статистика

Всього онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Опади

Головна -> Матеріали -> Загальна географія -> Атмосфера -> Опади
   При підйомі теплої повітряної маси вгору, водяна пара в ній конденсується, утворюються дрібніші крапельки й кристалики, які, згущуються і утворюють хмари. При певних умовах ці крапельки й кристали починають збільшуватись у розмірах і досягають такої величини, що висхідні потоки й опір повітря не можуть утримувати їх на висоті. Вони падають чи осідають на земну поверхню. Вода в рідкому чи твердому стані випадає з хмар чи осідають з повітря на поверхню землі. Це явище називається атмосферними опадами. Лінії на карті, що сполучають точки з однаковою кількістю опадів за певний період називаються ізогієтами.
   Опади розрізняють за фізичним станом - рідкі (морось, дощ) і тверді (сніг, град) і за характером випадання - моросящі, обложні й зливові. Морось - рідкі опади, які випадають переважно з шаруватих хмар або густого туману. Це дуже дрібні крапельки води, діаметр яких вимірюється сотими частками міліметра. Вони ніби підвішені в повітрі. Кількість опадів при моросі незначна.
  Під час туману можна спостерігати приморозь. Приморозь - це відклади льоду на гілках дерев, лініях електропередач і т.д. при тумані і в результаті сублімації водяної пари (перехід водяної пари з газоподібного в твердий стан, не проходячи рідкого).
  Дощ - це рідкі опади у вигляді крапель діаметром більшим за 0,5 мм. Саме дощ є переважаючою формою опадів, які випадають з шарувато-дощових і купчасто-дощових хмар.
  Тверді опади так само, як і рідкі доволі різноманітні. Найчастіше випадає сніг. Сніг - це тверді опади у вигляді кристаликів льоду, що випадають з хмар. Він утворюється при низьких температурах. Сніг може випадати як окремими, так і скупченими сніжинками. Останній випадок характерний для випадання снігу при температурах близьких до 0оС, що сприяє склеюванню сніжинок. При цьому зберігається їх кристалічна основа.
  Град - опади, які випадають в теплу пору року з потужних, розміщених по вертикалі купчасто-дощових хмар у вигляді частинок товстого льоду. Градинки різноманітні за формою й величиною (від 5мм до 15-20 см). Вони формуються в теплу погоду при потужних висхідних потоках повітря.  Кристал льоду утворюється високо в небі і при падінні збільшується.
   Характер випадання атмосферних опадів також суттєво відрізняється. Моросящі опади - це опади, що випадають у вигляді моросі чи дрібного снігу. Обложні опади - довготривалі, рівномірної інтенсивності, опади у вигляді дощу, снігу чи моросі, які випадають одночасно на великій площі. Випадання обложних опадів безперервне або з короткими перервами продовжується кілька годин, а інколи й більше доби. Випадають вони з шарувато-дощових і високо-шаруватих хмар. Зливові опади - це опади високої інтенсивності, але короткотермінові. Вони випадають з купчасто-дощових хмар як в рідкому, так і в твердому вигляді. Вони характеризуються швидким наростанням інтенсивності на початку, різкими її коливаннями й різкою зупинкою.
   Супроводжуються швидкими змінами хмарності, посилення вітру з поривами й шквалами, нерідко грозами.
   Розподіл опадів на поверхні земної кулі відбувається дуже нерівномірно й має чітко виражений зональний характер. Їх кількість зменшується від екватора до полюсів, що обумовлене головним чином температурою повітря й циркуляцією атмосфери. Крім того, в розподілі опадів важливу роль відіграють рельєф і морські течії. Теплі й вологі повітряні маси при зустрічі з горами піднімаються по їх схилах, охолоджуються й дають опади в передгірних районах. Саме на навітряних схилах гір знаходяться нійвологіші області Землі.
  Екваторіальна зона отримує максимальну кількість опадів - до 2000 мм на рік. На схилах деяких гір випадає до 6000-7000 мм, а, наприклад на схилах вулкану Камерун - 10000 мм. Велику кількість опадів в екваторіальній зоні обумовлене температурою й вологістю, а також висхідними потоками повітря, які сприяють утворенню хмар. Між 20о північної й південної широт випадає майже половина всіх опадів Землі.
   Між 20о і 40о північної й південної широт знаходяться сухі тропічні зони. Для них характерні насамперед сухі тропічні зони. Для них насамперед характерні низхідні потоки повітря, які не не сприяють утворенню хмар. В цій зоні знаходяться більшість пустель земної кулі (Сахара, пустелі Аравії, Західної Австралії та інші).  Особливо бідні на опади західні береги материків, які омиваються холодними течіями, де опадів опадів випадає надзвичайно мало, або не випадає кілька років підряд (пустелі Атакама, Наміб, Марокканська пустеля).
  В помірних широтах кількість опадів збільшується. Тут середня річна сума опадів біля 500 мм, але в залежності від близькості до моря і рельєфу змінюється від 100 до 3000 мм. На деяких прибережних хребтах кількість опадів сягає 5000 мм. Значна кількість опадів в помірних широтах північної півкулі пов`язана з західним перенесенням, що посилює вплив океанів.
  В полярних областях кількість опадів зменшується. Це перш за все обумовлене низькими температурами і низхідними потоками повітря. Середня кількість опадів 250-340 мм.
   На всій Землі за рік випадає 520000 км3 опадів. З них 79% над океанами і 21% над сушею. Максимальна кількість опадів випадає в селі Чарапунджі  (передгір'я Гімалаїв в Індії) й на Гавайських островах.
  Для вимірювання кількості опадів служать дощомір й опадомір.
  Дощомір - це металеве відро циліндричної форми з площею поперечного перерізу 500 см2, висотою 40 см, яке встановлюється на стовпі на висоті 2 м. У відро зверху вставлена діафрагма, яка не затримує опади, але перешкоджає їх випаровуванню. Зібрані за 12 годин опади зливають у вимірювальний стакан з поділками.
  Опадомір влаштований так само, як і дощомір, але з тією відмінністю, що його захист складається з 16 окремих пластин, а площа поперечного перерізу відра становить 200 см2.

Форма входу
Пошук
Друзі сайту

geoswit © 2009-2024