Військова доктрина Республіки Білорусь, ухвалена 6 грудня 1992 року,
спрямована на досягнення збройного нейтралітету. Політичні засади Військової
доктрини РБ передбачають налагодження відносин з усіма державами на принципах,
закладених в Статуті ООН та Паризькій хартії для нової Європи. РБ жодну державу світу не розглядає як свого противника, так само як воєнну
силу не вважає основним засобом забезпечення своєї безпеки. Республіка Білорусь не бере участі у воєнних конфліктах між іншими державами та
застосовує силу: у мирний час - згідно з міжнародним правом у разі порушень
іноземними бойовими літаками державного кордону республіки в повітрі; в разі
агресії або воєнного конфлікту, коли всі засоби їх попередження вичерпані. При
цьому Республіка не виключає можливості виділення власного військового
контингенту до складу Збройних сил ООН для проведення миротворчих акцій під
егідою Ради Безпеки ООН. Республіка Білорусь забезпечує свою військову безпеку всіма існуючими силами та
засобами, прагне створити і підтримувати власний військовий потенціал на рівні
необхідної оборонної достатності.
Основні завдання будівництва Збройних Сил Республіки Білорусь:
створення бойового
потенціалу та інфраструктури збройних сил відповідно до їх призначення;
приведення чисельності
збройних сил до мінімально достатньої та необхідної для оборони держави;
забезпечення високого
професійного рівня військових кадрів;
перехід на територіальний
принцип комплектування військ;
підвищення рівня
оперативної, бойової та морально-психологічної підготовки;
удосконалення системи
забезпечення та управління.
У зв'язку з суттєвою зміною основних засад побудови зовнішньополітичного
курсу Республіки Білорусь та для забезпечення безпеки держави (в результаті
створення союзу Російської Федерації та Республіки Білорусь) протягом 1995-1999
рр. у Білорусі тривала розробка нової редакції Військової доктрини. Згідно з її
проектом, головною метою воєнної політики Білорусі є підтримання миру і
стабільності в Європі, недопущення та усунення загрози розв'язання війни і
досягнення гарантій національної безпеки, запобігання війні. При цьому,
керуючись Статутом Співдружності незалежних держав і Договором про колективну
безпеку, для відбиття збройної агресії вона може звернутись за допомогою (в
тому числі і військовою) до інших держав.
Вищі керівні органи Збройних Сил Республіки Білорусь: - Міністерство оборони - реалізує політику у сфері оборони та
військового будівництва в Збройних силах, підтримує їх у необхідній бойовій та
мобілізаційній готовності, у взаємодії з іншими військами та військовими
формуваннями республіки здійснює заходи з територіальної оборони; - Генеральний штаб - розробляє плани розвитку та використання Збройних
сил, мобілізаційні плани, планує і вживає заходи щодо підготовки території
країни в інтересах оборони; координує діяльність та організовує взаємодію видів
Збройних сил, родів військ та спеціальних військ, планує і здійснює заходи з
військового співробітництва; аналізує воєнно-політичну обстановку і готує
пропозиції керівництву республіки з проблем міжнародної та регіональної
безпеки.
Збройні Сили Республіки Білорусь тривидового складу. Включають: Сухопутні
війська, Війська протиповітряної оборони; Військово-повітряні сили; з'єднання,
частини та установи, що не входять до видів Збройних сил; частини та установи
забезпечення. Збройні Сили РБ налічують близько 83 тис. осіб, у тому числі штаби,
командно-штабні частини і підрозділи - 1 214 осіб, формування, частини та інші
організації центрального підпорядкування - 13 893 осіб.
Сухопутні війська. Чисельність - 43,3 тис. осіб. Сухопутні війська
організаційно зведені до складу трьох армійських корпусів бригадного складу та
частин центрального підпорядкування. Резерв Сухопутних військ налічує 300 тис.
осіб.
Озброєння та бойова техніка:
1778 танків;
2513 бойових машин піхоти;
1515 артилерійських гармат.
Військово-повітряні сили. Чисельність - 12,2 тис.
осіб. Складаються: 2 винищувальних авіаційних бази, 1 штурмова авіаційна база,
2 бойових вертолітних бази, 1 бойова розвідувальна авіаційна база, 1
транспортно-бойова вертолітна база, 1 транспортна авіаційна база; 1 ескадрилья
пунктів управління; 1 ескадрилья забезпечення керівного складу Міністерства
оборони.
Парк літаків та вертольотів:
252 бойових літака;
62 бойових вертольота.
Війська протиповітряної оборони.
Чисельність - 10,2 тис. осіб. Складаються з: військ ППО, сил та засобів ППО
Сухопутних військ, винищувальної авіації ВПС Збройних сил. Війська ППО
включають: командування військ ППО; два роди військ - зенітно-ракетні та
радіотехнічні.