Індійський океан

Географічне положення. Індійський океан розташований в східній півкулі між Африкою – на заході, Євразією – на півночі, Зондськими островами й Австралією на сході, Антарктидою – на півдні. Індійський океан на південному заході сполучається з Атлантичним, а на південному сході – з Тихим. Берегова лінія розчленована слабо. В океані 11 морів, є великі затоки, островів порівняно мало. Найбільші з них зосереджені поблизу узбереж материка.

Рельєф дна Індійського океану складний і різноманітний. Серед підняттів на дні океану виділяється система серединно-океанічних хребтів, що розходяться на північний захід і південний схід. Для хребтів характерні рифти й поперечні розломи, сейсмічність і підводний вулканізм. Між хребтами лежать глибоководні котловини. Шельф в основному має невелику ширину. Але він значний біля берегів Азії.

Мінеральні ресурси. В Перській затоці, біля узбережжя Західної Індії й біля берегів Австралії є значні родовища нафти й газу. На дні багатьох котловин розвідані великі запаси залізних і марганцевих руд. У відкладах осадових порід на шельфі містяться олов’яні руди, фосфорити, золото.

Клімат. Основна частина Індійського океану лежить в екваторіальному, субекваторіальному і тропічному поясах, лише південна частина охоплює високі широти, аж до субантарктичних. Головна особливість клімату океану – сезонні вітри мусони в його північній частині, яка піддалася значному впливові суші. Тому в північній частині океану два сезони року – тепла, сонячна зима й жарке, хмарне, дощове, штормове літо На  південь від 10^о пн. ш. переважає південно-східний пасат. Південніше, в помірних широтах, дме сильний і стійкий західний вітер. Кількість опадів значне в екваторіальному поясі – до 3000 мм на рік.  Дуже мало опадів біля Аравії, в Червоному морі й Перській затоці.

Течії. В північній частині океану на утворення течій впливає зміна мусонів, яка перелаштовує систему течій за порами року: літня мусонна – з заходу на схід, зимове – зі сходу на захід. В південній частині океану найважливішими є Південна Пасатна течія й течія Західних вітрів.

Властивості вод. Середня температура поверхневих вод +17^оС. Північна частина океану добре прогрівається й тому найтепліша. Влітку температура води в Перській затоці піднімається до +34^оС. В південній півкулі температура вод поступово знижується з просуванням на південь. Солоність поверхневих вод висока, особливо в Червоному морі (до 42 проміле).

Органічний світ багатий і різноманітний. В північній частині океану живуть сардинела, анчоус, скумбрія, тунець, акули. Особливо багатий органічний світ шельфу й коралових рифів. Зарості водоростей знаходяться поблизу Австралії, Південної Америки, островів. Великі промислові скупчення ракоподібних. Загалом біологічні ресурси Індійського океану ще слабо вивчені й використовуються недостатньо.

Природні комплекси. Північна частина океану лежить в тропічному поясі. Під впливом оточуючого суходолу й  мусонної циркуляції в цьому поясі формуються кілька комплексів, які різняться властивостями водних мас.

В екваторіальному поясі температура поверхневих вод за порами року майже не змінюється. Цей комплекс має підвищену біопродуктивність.

Зональні комплекси південної півкулі загалом відповідають аналогічним зонам Тихого й Атлантичного океанів.

Господарське використання. Біологічні ресурси Індійського океану використовуються жителями узбереж дуже давно, хоча біологічна продуктивність океану загалом невисока й наростає  дише на шельфі й материковому схилі.

Хімічні ресурси вод океану поки що використовуються слабо. У великих масштабах ведеться опріснення солоних вод в країнах Близького Сходу, де спостерігається гострий дефіцит прісної води.

Серед мінеральних ресурсів виділяються нафта і газ. За їх запасами й добутку Індійський океан займає перше місце в Світовому океані.

Через Індійський океан проходять важливі транспортні шляхи. Перська затока – головний нафтоекспортний район світу. Тому в цьому районі проводиться систематичне спостереження за станом водного середовища й охорона його від нафтового забруднення.