Географічне положення. Океан знаходиться в центрі Арктики, майже з усіх сторін оточений сушею.
Північний Льодовитий океан – найменший з океанів Землі. Межі океану проходять від Скандинавського
півострова (62о пн. ш.), до Шотландських і Фарерських островів, по Датській і Девісовій, а
також по Беринговій протоках, через які сполучається з Атлантичним й Тихим
океанами. Берегова лінія сильно розчленована. В океані 11
морів, на частку яких припадає половина всієї акваторії океану. Найбільше море
– Норвезьке, найменше – Біле. Багато острівних архіпелагів і одиноких островів. Рельєф дна. Біля
половини площі дна океану займає шельф. Дуже широка смуга шельфу біля берегів
Євразії, де вона вимірюється сотнями кілометрів. Ложе океану складається з
кількох котловин, розділених підводними хребтами. Головний елемент рельєфу дна
– хребет Гаккеля, який є продовженням Північноатлантичного хребта. Виділяють
також підняття Ломоносова, Менделєєва, Чукотське підняття. Мінеральні ресурси. В
океані знаходяться родовища важких металів (олова), крім того, на шельфі океану
виявлено понад 50 родовищ нафти й газу, деякі з яких вже розробляються. Клімат. Особливості
клімату визначаються полярним положенням океану. Над його акваторією формується
й цілий рік переважають арктичні повітряні маси. Середня температура повітря
зимою знижується до -40оС, літом вона близька до 0оС. Опадів над океаном випадає від 100 до
200 мм на рік. Течії. З півночі
Атлантичного в Північний Льодовитий океан входить потужний потік теплих вод –
вітки Північноатлантичної течії. З Чукотського й Східносибірського морів води в
океані рухаються в зворотному напрямку – зі сходу на захід. Так утворюються
Трансарктичні течії, які виносять полярні води й льоди в Атлантику. Властивості вод.
Збереження існуючого гідрологічного режиму й життя океану можливе лише при
умові водообміну і теплообміну з сусідніми океанами. Запаси тепла в водних
масах океану постійно підтримуються завдяки притоку теплих вод з Атлантичного
океану. Крім того, великий річковий стік з території Євразії й Північної
Америки (Об, Єнісей, Лена, Маккензі та інші) підвищує температуру й знижує
солоність вод. Температура поверхневих вод більшу частину року низька, близька
до температури замерзання води при даній солоності. Тільки в субарктичних
широтах влітку вона підвищується до +5..+8оС. Цілорічне існування льоду – характерна особливість
природи океану. Переважає багаторічний лід – пак, товщина якого 2-4 м. Щорічно за зиму льодів утворюється
більше, ніж тане літом. Надлишок льоду виноситься в основному в Атлантичний
океан. Органічний світ.
Основу біомаси в океані становлять діатомові водорості. Вони живуть як у воді,
так і на льодах. В приатлантичному секторі океану і в прибережних водах біля
гирл річок розвивається зоопланктон і фітопланктон. На території океану
водяться промислові риби (тріска, навага, палтус). З ссавців живуть тюлені,
моржі, білі ведмеді. Природні комплекси.
Основна частина акваторії океану розташовані в межах арктичного поясу. Але моря
океану лежать в північному субполярному поясі, а Норвезьке море належить до
помірного поясу. Арктичний
пояс – це
найглибоководніша й найсуворіша за кліматичними умовами частина океану. Межа
цього поясу співпадає приблизно з межею шельфу. Цілий рік більша частина
акваторії покрита дрейфуючим льодом. Характерні нагромадження льоду – тороси, висотою до 10-12 м, які
виникають під дією течій, вітрів і припливів. Тільки на окраїнах поясу живуть
тюлені, моржі й білі ведмеді. Субарктичний
пояс включає окраїнні й
внутрішні моря, які прилягають до суші. Природа їх менш сувора. Літом води біля
берегів вільні від льоду, сильно опріснені річковими водами. В акваторіях, куди
проникають теплі води, багато планктону й риби; на скалах островів і узбереж
селяться птахи. Господарське використання. Північний Льодовитий океан має велике значення для прилеглих країн. Біологічні ресурси океану невеликі. Але в
Приатлантичному секторі океану біологічна продуктивність зростає. Тут ведеться
промисловий вилов риби. Мінеральні ресурси Північного Льодовитого океану
найбільші на шельфі, де ведеться експлуатація родовищ нафти й газу, відкриті родовища важких металів. Суворі
природні умови стримують розвиток й освоєння вже відкритих родовищ корисних
копалин. |