Північний Льодовитий океан

Географічне положення. Океан знаходиться в центрі Арктики, майже з усіх сторін оточений сушею. Північний Льодовитий океан – найменший з океанів Землі.

Межі океану проходять від Скандинавського півострова (62^о пн. ш.), до Шотландських і Фарерських островів, по Датській і Девісовій, а також по Беринговій протоках, через які сполучається з Атлантичним й Тихим океанами.

Берегова лінія сильно розчленована. В океані 11 морів, на частку яких припадає половина всієї акваторії океану. Найбільше море – Норвезьке, найменше – Біле. Багато острівних архіпелагів і одиноких островів.

Рельєф дна. Біля половини площі дна океану займає шельф. Дуже широка смуга шельфу біля берегів Євразії, де вона вимірюється сотнями кілометрів. Ложе океану складається з кількох котловин, розділених підводними хребтами. Головний елемент рельєфу дна – хребет Гаккеля, який є продовженням Північноатлантичного хребта. Виділяють також підняття Ломоносова, Менделєєва, Чукотське підняття.

Мінеральні ресурси. В океані знаходяться родовища важких металів (олова), крім того, на шельфі океану виявлено понад 50 родовищ нафти й газу, деякі з яких вже розробляються.

Клімат. Особливості клімату визначаються полярним положенням океану. Над його акваторією формується й цілий рік переважають арктичні повітряні маси. Середня температура повітря зимою знижується до -40^оС, літом вона близька до 0^оС. Опадів над океаном випадає від 100 до 200 мм на рік.

Течії. З півночі Атлантичного в Північний Льодовитий океан входить потужний потік теплих вод – вітки Північноатлантичної течії. З Чукотського й Східносибірського морів води в океані рухаються в зворотному напрямку – зі сходу на захід. Так утворюються Трансарктичні течії, які виносять полярні води й льоди в Атлантику.

Властивості вод. Збереження існуючого гідрологічного режиму й життя океану можливе лише при умові водообміну і теплообміну з сусідніми океанами. Запаси тепла в водних масах океану постійно підтримуються завдяки притоку теплих вод з Атлантичного океану. Крім того, великий річковий стік з території Євразії й Північної Америки (Об, Єнісей, Лена, Маккензі та інші) підвищує температуру й знижує солоність вод. Температура поверхневих вод більшу частину року низька, близька до температури замерзання води при даній солоності. Тільки в субарктичних широтах влітку вона підвищується до +5..+8^оС.

Цілорічне існування льоду – характерна особливість природи океану. Переважає багаторічний лід – пак, товщина якого 2-4 м. Щорічно за зиму льодів утворюється більше, ніж тане літом. Надлишок льоду виноситься в основному в Атлантичний океан.

Органічний світ. Основу біомаси в океані становлять діатомові водорості. Вони живуть як у воді, так і на льодах. В приатлантичному секторі океану і в прибережних водах біля гирл річок розвивається зоопланктон і фітопланктон. На території океану водяться промислові риби (тріска, навага, палтус). З ссавців живуть тюлені, моржі, білі ведмеді.

Природні комплекси. Основна частина акваторії океану розташовані в межах арктичного поясу. Але моря океану лежать в північному субполярному поясі, а Норвезьке море належить до помірного поясу.

Арктичний пояс – це найглибоководніша й найсуворіша за кліматичними умовами частина океану. Межа цього поясу співпадає приблизно з межею шельфу. Цілий рік більша частина акваторії покрита дрейфуючим льодом. Характерні нагромадження льоду – тороси, висотою до 10-12 м, які виникають під дією течій, вітрів і припливів. Тільки на окраїнах поясу живуть тюлені, моржі й білі ведмеді.

Субарктичний пояс включає окраїнні й внутрішні моря, які прилягають до суші. Природа їх менш сувора. Літом води біля берегів вільні від льоду, сильно опріснені річковими водами. В акваторіях, куди проникають теплі води, багато планктону й риби; на скалах островів і узбереж селяться птахи.

Господарське використання. Північний Льодовитий океан має велике значення для прилеглих країн.

Біологічні ресурси океану невеликі. Але в Приатлантичному секторі океану біологічна продуктивність зростає. Тут ведеться промисловий вилов риби.

Мінеральні ресурси Північного Льодовитого океану найбільші на шельфі, де ведеться експлуатація родовищ нафти й газу,  відкриті родовища важких металів. Суворі природні умови стримують розвиток й освоєння вже відкритих родовищ корисних копалин.