Ґрунти України

Ґрунт – це особливе природне тіло, яке утворилося в при поверхневому шарі земної кори внаслідок взаємодії всіх природних компонентів. Тому до складу ґрунту входять гірські породи, повітря, вода, живі й відмерлі організми та гумус (перегній). Утворення ґрунтів – це складний процес, що триває сотні й тисячі років. Сучасні ґрунти України утворились у післяльодовикову епоху. Найбільш тісно ґрунтовий покрив пов’язаний із природним рослинним покривом. Від родючості ґрунтів залежить врожайність природної і культурної рослинності.

Для ґрунту характерна цілісність, тобто якщо зміняться властивості хоч одного природного компоненту, то зміниться ґрунт в цілому (його потужність, внутрішня будова, родючість).

Назву ґрунту часто дають за кольором його верхнього шару, а колір залежить від вмісту гумусу та деяких солей. Чим більший вміст гумусу – тим темніший колір верхнього шару ґрунту і тим він родючіший. Типів ґрунтів існує дуже багато, бо вони формуються під впливом різноманітних чинників. Сукупність усіх ґрунтів становлять ґрунтовий покрив.

На території України ґрунти переважно простягаються в широтному напрямку.

Дерново-підзолисті ґрунти сформувалися на супісках і піщано-глинистих четвертинних відкладах, при високому рівні залягання підземних вод, під сосновими й мішаними лісами, що властиві Українському Поліссю.

Сірі і темно-сірі лісові ґрунти сформувалися переважно на лесах і лезоподібних суглинках, при відносно глибокому рівні залягання підземних вод, у минулому – під широколистими лісами Лісостепу.

Чорноземи на території України мають кілька підтипів, які змінюють один одного з півночі на південь. Це опідзолені, типові, звичайні та південні чорноземи. Вони сформувалися на пухких гірських породах – лесах і лезоподібних суглинках, при відносно неглибокому рівні залягання підземних вод, у минулому – під природною рослинністю лугових степів, що була характерна для Лісостепу і північного Степу. Тепер це найбільш розорані ґрунти, тому порушені умови природного ґрунтоутворення, спостерігається погіршення стану чорноземів.

Каштанові ґрунти відзначаються невисокою родючістю, сформовані в умовах недостатньої зволоженості. Вони займають південь Причорноморської й північ Кримського півострова.

Бурі гірсько-лісові ґрунти щебенисті, утворюються на схилах гір в умовах достатнього й надмірного зволоження, м’якої зими і прохолодного літа під деревним покривом. В Україні вони поширені в Карпатах й, частково, в Кримських горах.

Коричневі гірські ґрунти характерні для сухих субтропіків Південного берега Криму. Сформувалися в умовах вологої порівняно теплої зими і сухого, жаркого літа під деревинно-чагарниковою рослинністю гірських схилів.