Сільське господарство складається з рослинництва і
тваринництва. За вартістю продукції рослинництво перевищує тваринництво.
Рослинництво включає вирощування зернових, технічних,
кормових, овочевих, баштанних культур і картоплі, садівництво, виноградарство і
квіткарство.
Провідні культури в землеробстві – зернові: озима і яра пшениця, жито,
озимий і ярий ячмінь, кукурудза, овес, гречка, просо і рис.
Основна зернова культура України – озима пшениця. Основні райони його
вирощування – Лісостеп і північні райони Степу. Яра пшениця має нижчу врожайність у порівнянні з озимою, її посіви
розміщені головним чином у степових районах України з більш суворими зимовими
умовами, де практично відсутній постійний сніговий покрив.
Цінною продовольчою культурою є озиме жито. Основні райони його
вирощування – Полісся і захід Лісостепу. Овес
поширений в тих самих районах, що й жито, і служить допоміжною зернофуражною
культурою.
Ячмінь – друга за розмірами площ посівів зернова
культура України. Ярий ячмінь вирощують на Поліссі, озимий – у південній
частині Степу та в передгірних районах Криму.
Третє місце в Україні за площею посівів посідає кукурудза. Найкращі умови для її
вирощування – північний і центральний Степ, південь Лісостепу.
Значні площі в Україні відводяться під гречку. Найбільші посіви гречки
зосереджені у Поліссі, а також частково у Лісостепу.
Просо
переважно вирощують у
Лісостепу і Степу.
Рис як продовольчу культуру вирощують на
поливних землях у Миколаївській, Херсонській областях та в Криму.
За рівнем виробництва зерна Україна посідає одне з
провідних місць у світі.
Технічні культури досить різноманітні: соняшник, цукровий буряк, льон-довгунець,
хміль, тютюн.
Соняшник займає близько двох третин усієї площі
технічних культур (2,1 млн га). Основні площі соняшнику зосереджені в степовій
зоні та на півдні лісостепової. Найвища концентрація посівів спостерігається у
Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областях.
Важливе місце з-поміж технічних культур займають цукрові буряки, що використовуються для
виробництва цукру. Основними регіонами вирощування цукрових буряків є області
Лісостепу, північного Степу, південної частини Полісся.
Порівняно-великі площі серед інших технічних
культур займає льон-довгунець. Райони
його вирощування – Чернігівська, Житомирська, Рівненська, Волинська, Сумська,
Львівська і Івано-Франківська області.
У південних районах України вирощують рицину, олія якої широко
використовується в авіаційній, парфумерній, медичній, шкіряній та інших
галузях.
В Україні вирощують також тютюн, хміль, лікарські рослини.
Плантації тютюну
поширені в Криму, Придністров’ї та Закарпатті. Для потреб пивоварної,
дріжджової та хлібопекарської промисловості використовують хміль. Цю культуру вирощують здебільшого у Житомирській,
Рівненській областях. Головним районом вирощують лікарських рослин є Крим.
Картопля
й овочі – цінні, багаті
на вітаміни продукти харчування, які є сировиною для харчової промисловості і
цінним кормом. За обсягом виробництва картопля посідає друге місце після зерна
і використовується як продукт харчування, для технічної переробки на спирт,
крохмаль, патоку і як корм для тварин. Основні райони виробництва картоплі –
Полісся і Лісостеп України, а також пригороди великих міст.
Овочівництво поширене по всій території України і має
в основному азональний характер. Найбільша концентрація посівів овочевих
культур характерна для господарств, розташованих навколо великих міст, для
забезпечення населення свіжою продукцією. На Поліссі, наприклад, вирощують
переважно огірки, моркву, столовий буряк, капусту, у Лісостепу – огірки,
помідори, цибулю, у Степу – помідори, перець, баклажани.
Важливою галуззю сільськогосподарського
виробництва є садівництво та виноградарство. Різні райони України
спеціалізуються на вирощуванні різних плодів.
Основні масиви яблунь
і груш розташовані в Лісостепу і на
Поліссі, а вишень, слив, абрикос,
черешень, персиків, горіхів – у Степу.
У центральних і південних областях черешні,
горіхи, абрикоси та інші плодові дерева ростуть у виснажених лісосмугах, уздовж
автошляхів, у лісах. Останнім часом кількість плодових насаджень зросла на
дачних ділянках навколо міст.
Великі плантації винограду розташовані на півдні
держави і в Закарпатті. Близько 80% усіх площ виноградників зосереджено в
Херсонській і Одеській областях, у Криму. Високоякісні європейські сорти
вирощують у південній частині Криму.
Тваринництво України традиційно спеціалізується на виробництві
м’яса, м’ясопродуктів, молока, яєць й інших продуктів харчування.
Тваринництво поділяється на скотарство (розведення великої рогатої худоби), свинарство, вівчарство, птахівництво
тощо. На розміщення тваринництва великий вплив справляє кормова база.
Головна галузь тваринництва – скотарство. Основними продуктами скотарства є молоко, м’ясо і шкіра
тварин. Скотарство розвинене повсюдно. Навколо великих міст, міських
агломерацій, у приміських зонах Полісся, Лісостепу розміщуються господарства,
що спеціалізуються на молочно-м’ясній продукції. М’ясо-молочне тваринництво
переважає в Степу.
Свинарство – друга за значенням галузь тваринництва.
Свинарство забезпечує населення продуктами харчування – м’ясом і жиром, а легку
промисловість – шкірою, щетиною та ін. Воно менше залежить від кормової бази,
тому зосереджено в густонаселених районах, де добре розвинуті овочівництво, є
відходи харчової промисловості. Основними постачальниками продукції свинарства
є Лісостеп і Степ.
Вівчарству в Україні належить допоміжна роль.
Особливо інтенсивно вівчарство розвивається в Степу і на гірських пасовищах
Карпат. Ця галузь спеціалізується на постачанні м’яса, вовни, овчини, жиру,
овечого молока.
Птахівництво орієнтується на фуражне зерно, що
переробляється на корм, розвивається в приміських зонах великих міст. Ця галузь
спеціалізується на розведенні курей, індиків, качок, гусей, виробництві м'яса,
яєць, пера і пуху. Промислове птахівництво розвивається в усіх
природноекономічних зонах. Великими виробниками пташиного м'яса і яєць є
лісостепові і степові області. Перше місце в Україні належить Криму.
На структуру, розміщення, спеціалізацію тваринництва
України істотний вплив справляє кормова база, різна в різних районах держави і
залежна від ряду місцевих особливостей.
Тісний зв’язок сільського господарства з
природно-кліматичними умовами зумовлює зональний характер його спеціалізації.
Так, у територіальній структурі сільського господарства України виділяються три
зональні аграрні комплекси (зони) – лісовий
(поліський), лісостеповий, степовий; гірські регіони – Карпатський і Кримський,
а також поза зональні приміські території.
Поліськийльоно-,
картопле-, тваринницький комплекс займає 19% площі сільськогосподарських
угідь країни. Він сформувався в межах Українського Полісся. Провідною галуззю є
м’ясо-молочне скотарство (понад 25% м'яса і 20% молока в Україні). Найвища за
товарністю галузь – льонарство, (95% льоноволокна), нижче – картоплярство (48%
товарної картоплі). Крім того, тут виробляється понад 15% цукрового буряку,
понад 6% товарного зерна, овочі (7%), а також свинина, м’ясо птахів, яйця,
баранина і вовна.
Подальший розвиток поліського комплексу пов’язаний
зі спеціалізацією на високо інтенсивному м’ясному і м’ясомолочному скотарстві.
З цією метою розширюються площі зернобобових
культур і багаторічних трав, створюються культурні пасовища. Спеціалізованими
галузями тут стали хмелярство, звірівництво, мисливські господарства, а також
розведення риби і водоплавних птахів у природних і штучних водоймах.
Лісостеповий
буряко-, цукро-, тваринницько-зерновий комплекс займає 35% площі сільськогосподарських угідь
України. Він сформувався в межах лісостепової природної зони.
Провідною галуззю є бурякосіяння (понад 70%
бурякової сировини країни), яке успішно поєднується зі скотарством і зерновим
господарством. Серед зернових культур основні – озима пшениця і кукурудза,
менше значення мають ячмінь, жито, просо, гречка, горох. Високотоварною галуззю
є також м’ясо-сальне свинарство, менше значення має птахівництво.
Степовий
тваринницько-зерново-соняшниково-овочеплодівницький комплекс сформувався в
межах степової природної зони України, він охоплює понад 40% її території.
Серед галузей насамперед виділяються скотарство (на півночі – молочно-м’ясне,
південніше – м’ясо-молочне), свинарство, вівчарство і птахівництво, тобто на
галузі тваринництва припадає близько 60% товарної продукції України (м’ясо,
молоко, вовна, яйця). Тут зосереджені великі площі озимої пшениці, кукурудзи,
ярого і озимого ячменю, проса, гороху, рису. Степовий комплекс виробляє близько
55% усього зерна України. Найвищу товарність мають соняшник, виноград,
плодово-ягідні культури. Додатковою галуззю є картоплярство на зрошуваних
землях. Враховуючи унікальне сприяння природно-кліматичних умов, тут необхідно
розширювати площі багаторічних насаджень персика, абрикоси, яблуні, сливи,
груші, черешні.
Нарівні з цим потрібно збільшувати посівні площі овочевих
(томат, баклажан, солодкий перець) і баштанних культур (диня, кавун). Важливого
значення забуває розвиток парниково-тепличного господарства (виробництво ранніх
овочів і вирощування розсади для інших районів країни).
Гірські
регіони Карпат і Криму спеціалізуються
на тваринництві (вівчарство і скотарство м’ясо-молочного напряму). У Криму
вирощують тютюн, фрукти, овочі, виноград. У Прикарпатті розвинені зернове
господарство, картоплярство, хмелярство, у Закарпатті – виноградарство,
вирощування тютюну.
Приміське
господарство сформувалося
навколо великих міст і промислових центрів. Його головне завдання –
забезпечення міського населення мало транспортабельною продукцією землеробства
і тваринництва. Основними галузями є овочівництво, садівництво, птахівництво і
молочно-м’ясне тваринництво. Розвивається парниково-тепличне господарство.
Україна характеризується високим ступенем освоєння
земельного фонду; на сільськогосподарські
угіддя припадає 60% його площі. Характерною рисою структури
сільськогосподарських угідь України є загальна висока питома вага розораних
земель (80%), а в Кіровоградській, Вінницькій і Тернопільській областях він
складає близько 90%. Інші площі використовуються під багаторічні насадження
(1,5%), сінокоси (3,1%) і пасовища (11%). На структуру сільськогосподарських
угідь впливають природні, економічні і соціальні фактори. Так, землі
лісостепової зони розорані на 85,4%, землі Полісся – на 68,9% (тут майже
третину площі сільськогосподарських угідь займають природні кормові угіддя).
Основу посівних площ України складають посіви
зернових культур (56%). Вони відіграють провідну роль у всіх областях України,
особливо тих, що розташовані у степовій і лісостеповій зонах.
За площею сільськогосподарських угідь Україна
посідає одне з перших місць у світі. Найбільшу площу посівних земель займають
посіви зернових культур, особливо озимої пшениці. Вирощування зернових культур
має широтну зональність.
Таким чином в Україні добре розвинуто і рослинництво і тваринництво. В
Україні вирощують усі сільськогосподарські культури помірного поясу, а головна
галузь тваринництва України – скотарство.