Донецький економічний район

Донецький економічний район розташований на сході і південному сході України. Включає Донецьку і Луганську області.

Район має сприятливі природні умови. Рельєф: Донецька і Приазовська височини, відроги Середньоросійської височини, Придніпровська і Причорноморська низовини. Клімат помірно континентальний, досить сухий. Ґрунти – чорноземи звичайні.

Природні ресурси досить різноманітні. Головне багатство району – паливні корисні копалини. Тут розташований найбільший вугільний басейн України – Донецький. На території Донецького кряжу видобувають руди різних металів: ртутних, свинцево-цинкових, алюмінієвих тощо. Район багатий на будівельну сировину: вапняки, глини, гіпс, графіт тощо.

У Донецькому економічному районі зосереджені значні людські ресурси. За кількістю і густотою населення район посідає перше місце в Україні.

Провідною галуззю економіки є промисловість. Галузі спеціалізації: електроенергетика, вугільна, металургійна, важке машинобудування, промисловість будівельних матеріалів.

Вугільна промисловість сформувалася на базі Донецького кам’яновугільного басейну. На ній базується потужна електроенергетика, представлена ТЕС, основні з них – Вуглегірська, Луганська, Курахівська, Миронівська, Старобешівська тощо.

Чорна металургія виробляє чавун, сталь, прокат. Найбільші підприємства – „Азовсталь” у Маріуполі, Донецькій, Макіївський, Алчевський заводи. Кольорова металургія поступається чорній за масштабами виробництва. Цинк виробляють у Костянтинівні, ртуть – у Микитівні, мідь та латунь в Артемівську. Чорну металургію обслуговує потужна коксохімічна промисловість. Найбільші коксохімічні підприємства розташовані в Авдіївці, Горлівці, Донецьку, Алчевськ, Стаханові.

Район має розвинену хімічну промисловість. На базі місцевої коксохімії виробляють азотні (Горлівка, Сєверодонецьк) і фосфорні добрива (Костянтинівна), працює лакофарбова промисловість (Рубіжне). Виробництво соди розвинене у Лисичанську та Слов’янську. Нафтопереробна промисловість зосереджена в Лисичанську, смоли і пластмаси виробляють у Донецьку і Сєверодонецьку,  гумовотехнічні вироби – у Лисичанську.

У машинобудівному комплексі переважає металоємне машинобудування. Провідними підприємствами є Краматорський та Новокраматорський заводи важкого машинобудування. Там виробляють екскаватори, прокатні стани, транспортне та гірничо-шахтне обладнання. У Горлівці, Ясинуватій, Луганську, Дружбовці виробляють гірничо-шахтне обладнання; в Макіївці, Слов’янську, Дебальцевому – устаткування для металургійної промисловості. Добре розвинене транспортне машинобудування: в Луганську виробляють тепловози, трамваї, в Стаханові – вагони, в Маріуполі – цистерни.

Потужна сировинна база сприяє розвитку промисловості будівельних матеріалів, особливо цементній (Амвросіївна, Макіївка, Єнакієве, Краматорськ), виробництво скла (Костянтинівна), залізобетонних конструкцій (Донецьк, Луганськ).

Природні умови району сприяють розвиткові сільського господарства. Тваринництво переважає над рослинництвом. Розвинені молочно-м’ясне та молочне скотарство, свинарство та птахівництво. У рослинництві переважають зернові (озима та яра пшениця, кукурудза, ячмінь) і технічні (соняшник) культури. В індустріальній частині району сільське господарство має приміський характер. Район має добре розвинений транспортний комплекс. Тут найгустіша сітка залізничних шляхів, розгалужена мережа автомагістралей.

Донецький економічний район має найвищий рівень економічного розвитку в Україні.