Боснія і Герцеговина. Історія

Головна -> Матеріали -> Країнознавство -> Країни Європи -> Боснія і Герцеговина -> Історія

У VI — VII століттях територію Боснії і Герцеговини заселяють слов'яни.   У XII столітті утворюється Боснійське князівство (з XIV століття королівство, включаючи Герцеговину).    З 1463 територія Боснії, а з 1482 — і Герцеговини перебуває під владою Османської імперії.   Після повстання 1875—1878 територія Боснії і Герцоговини була окупована Австро-Угорщиною (1908 анексована).   З 1918 Боснія і Герцоговина перебуває у складі Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 — Югославія).    1941 окупована німецькими військами і включена до складу фашистської Хорватської незалежної держави. Під час визвольної війни 1941—1945 рр. звільнена повстанськими частинами Іосифа Броз Тіто (Народна Визвольна Армія Югославії) і в листопаді 1945 включена до складу Югославії на правах федеративної республіки.    Навесні 1992 оголосила про вихід із складу СФРЮ. Сучасну назву отримала в квітні 1992, у травні 1992 прийнята в ООН.   У середині 1992 сталося різке загострення міжетнічних протиріч, що призвело до Боснійської війни.    21 листопада 1995 в Дейтоні (США) парафовані мирні угоди з урегулювання боснійського конфлікту. Підписані в Парижі 14 грудня 1995. Ситуаціяв країні сьогодні   Після розпаду Югославії на незалежні республіки в Боснії та Герцеговині спалахнула громадянська війна між етнічними сербами, хорватами і боснійцями-мусульманами. Війна тривала з 1992 по 1995 і характеризувалася масовими звірствами усіх воюючих сторін щодо мирного населення — вбивствами, ґвалтуваннями, тортурами, етнічними чистками. 1995 року на території Боснії та Герцеговини створені босняцько-хорватська Федерація Боснії та Герцеговини і Республіка Сербська, які утворили рівноправний союз. Хоч над ними стоїть центральний уряд і колегіальне президентство, по суті це союз відокремленних структур. Федерація і Республіка мають власних президентів, свої уряди, парламенти, поліцію й армію.    У країні процвітає корупція і злочинність, понад 40 % працездатного населення не має роботи. Не виправдалися надії населення на істотну гуманітарну допомогу Заходу. Досі не вгамувалися і націоналістичні пристрасті.   За десять років імплементації Мирного договору БіГ вдалося досягти непоганих результатів: функціонують центральні держоргани країни, створена єдина прикордонна служба, проведена реформа системи правосуддя, налагоджені внутрішньобоснійські зв'язки, зокрема і економічні. У місця довоєнного мешкання повернулися понад 1 млн. біженців, яким повернена власність. Разом з тим, поки шо важко просувається питання їх економічної адаптації. Не вирішуються й інші болючі питання взаємовідносин народів БіГ. З 2002 р. не реалізовані поправки до конституцій боснійських ентитетів, що забезпечують рівноправність громадян БіГ. Так, у Федерації з порушенням конституції сформовані вищі органи влади: босняки посідають три вищих пости з шести — прем'єр, спікери палат парламенту, генпрокурор, голови верховного і конституційного судів, — хоч мають право лише на два. Не прийняті відповідні конституційні поправки в семи з десяти округів Федерації.   У той же час західники в основному зайняті підготовкою країни до вступу в ЄС і НАТО. Найбільш важливими при цьому стали військова і поліцейська реформи, що мають на меті відмову ентитетів від дейтонських прерогатив у вказаних областях. Під загрозою «ліквідації Республіки Сербської (РС)» Високий представник добився від боснійських сербів згоди на створення до кінця 2007 р. єдиної армії БіГ чисельністю в 9-10 тис. чол. з резервом у половину цього складу (пропорція етнічного представництва — 4:3:2, відповідно від босняків, сербів і хорватів). Поліцейська реформа також  прийнята сербами виключно під могутнім тиском ВП. РС вдалося лише відкласти нарізку поліцейських округів, а сам процес реорганізації розтягнути на 5 років. У результаті, 21 листопада ц.р. Рада ЄС ухвалила рішення про початок переговорів з БіГ щодо Угоди про стабілізацію і асоціацію. З прийняттям на себе  наприкінці 2004 р. відповідальності за військові аспекти Дейтону ЄС став затверджуватися як ключовий міжнародний гравець в БіГ. Наступний етап — передача повноважень ВП майбутній присутності ЄС, яка могла б відбутися після загальнобоснійських виборів у жовтні 2006 р. (як і ВП, Місія ЄС повинна регулярно звітувати перед РБ ООН). Разом з тим, все наполегливіше в обхід ЄС в ролі модератору процесу конституційних змін в БіГ виступають США. Діють вони автономно, маючи на меті поставити перед фактом не тільки європейців,  але і Раду з виконання Мирної угоди в цілому.    По суті головним «досягненням» американців стала домовленість про початок роботи щодо зміни Дейтонської конституції. Однак цю загальну декларацію не вдалося підкріпити зобов'язуючими домовленостями з модальності роботи над конкретними блоками нової конституції. Президія БіГ, всупереч очікуванням босняків, збереже ротацію постів президента і двох віце-президентів. Зміни в Радміні стосуються другорядних моментів — перейменування Головуючого в Голову, наділення його правом знімати міністрів, яке обмежується багатьма умовами і урівноважується збереженням консенсусу при прийнятті рішень. Збільшення кількості міністерств також мінімальне (на 2). Подвоєння кількості членів нижньої палати парламенту (зараз — 42) також не вносить істотних змін. Оцінки результатів Вашингтонської зустрічі західниками коливаються від обережного оптимізму (на публіку) до розчарування (при обміні думками в закритих форматах). Хоч ні ВП, ні ЄС «не сумніваються в  успіху», натяки на небажанність для ЄС солірування США в конституційній реформі робляться.